У Черкасах відкопали підвал аптечного складу

У центрі Черкас знайшли підвал від колишнього аптечного складу. Його площа становить понад 15 кв. м.

 

Про це повідомляє "Газета.ua".

Цегляні стіни з арочними склепіннями виявили під час ремонту водогону на перехресті бульвару Шевченка й Остафія Дашковича.

Яма розміром 11х7 м розташована за 3,5 м від перехрестя. Глибина становить понад 3 м. Стіни змуровані з червоної цегли. На одній є отвір, ніби від вікна. Верх упирається в асфальтне покриття.

"Чимало в нас об'єктів, які були в центрі міста збудовані в кінці 19 століття й початку 20. Серед них і аптечний склад, який мав два поверхи і цей підвал. Зараз працівники архітектури міськвиконкому думають, яким зробити накриття. Скоріше всього воно буде скляним у вигляді купола. Поруч встановимо щит із описом, що тут було раніше. Всередині підвалу музейники облаштують експозицію, яка відображатиме те, що було на той час в аптеках. Добре, що там частина скверу не забудована і немає комунікацій. Новий водогін оминув це місце. Роботи з підвалом продовжимо, коли потепліє", - розповів заступник начальника управління культури Черкащини 57-річний Микола Суховий.

За його словами, аптечний склад зруйнували на початку 60-х років минулого століття. Підвал загорнули, бо тут прокладали дорогу.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.