У Дніпрі відкриють виставку археологічних знахідок з будівництва решетилівської траси

У Дніпрі 14 лютого відкриють виставку археологічних пам’яток. Експонатами стануть 130 предметів, які знайшли під час розкопок на будівництві нової траси

Про це повідомили у Дніпропетровській ОДА.

 

"Під час зведення нової магістралі поряд із дорожниками працюють археологи. Аби зберегти пам'ятки давнини, які можуть знаходитися під багатометровими шарами ґрунту. "На перехресті часів" опинилося і "Велике будівництво" решетилівської траси. У 2021-му археологи знайшли там понад 1,5 тис артефактів віком до 10 тис років. Найцікавіші "родзинки" стануть експонатами нової виставки", – розповів начальник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Олександр Коломійцев. 

Серед 130 експонатів майбутньої виставки – крем'яні та кістяні знаряддя праці, прикраси доби пізньої бронзи, різноманітна кераміка. А ще – кістки мамонта та бізона, які мешкали на території області у льодовиковий період. Панцир черепахи, якому 3 тис років.

За допомогою сучасних технологій відвідувачам запропонують "зануритися" у археологічні розкопки. Крізь 3D-окуляри вони зможуть побачити на екрані, як місця досліджень перетворюються на нову магістраль.

Виставка працюватиме з 14 до 20 лютого. Час роботи – з 12:00 до 18:00.

Адреса: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, 1 поверх.

Вхід вільний.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.