Спецпроект

Викрадену "Одаліску в червоних шароварах" повернуть в музей

Картина Анрі Матісса "Одаліска в червоних шароварах", викрадена в 2002 році з Каракаського Музею сучасного мистецтва, буде повернено до Венесуели.

Про це пишуть Коментарі.

В липні минулого року полотно було вилучено у контрабандистів агентами ФБР в американському штаті Флорида.

 

"Судячи з усього, картину вже через місяць буде повернено", - сказав директор Інституту культурної спадщини Рауль Гріона. За його словами, міністерство закордонних справ Венесуели готує для передачі владі США пакету документів, що підтверджують, що "Одаліска в червоних шароварах" була вкрадена з Каракаського музею і є його власністю.

В кінці січня держдепартамент США повідомив венесуельському посольству, що суд у справі контрабандистів, які намагалися продати вкрадене полотно, завершений. Винні засуджені до тюремного ув'язнення. Зараз створюється комісія Інституту культурної спадщини, якій належить відправитися в Майамі, де картина буде передана венесуельській стороні після відповідної експертизи.

Каракаський Музей сучасного мистецтва придбав "Одаліску в червоних шароварах" в 1981 році в одній з галерей Нью-Йорка. За картину, написану Матіссом в 1921 році, музей заплатив 480 тисяч доларів. Імовірно "Одаліска" була вкрадена в 2000 році, проте спохватилися її лише за три роки, коли з'ясувалося, що замість оригіналу в музейному залі висить майстерно зроблена копія. Тривожний сигнал надійшов від венесуельського любителя мистецтва, який дізнався, що знаменита картина продається на "чорному" ринку в Майамі.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.