ФАРІОН ХОЧЕ ПРИБРАТИ ТЕРМІН "ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА"

Депутати від "Свободи" Ірина Фаріон та Юрій Михальчишин внесли до парламенту законопроект, яким пропонується вилучення терміна "Велика Вітчизняна війна" з нормативно-правових актів України та навчальної літератури.

Відповідний законопроект був зареєстрований у понеділок, повідомляє УП.

Як написав на своїй сторінці у Facebook "свободівець" Олександр Аронець, депутати пропонують вилучити це слово як таке, що "спотворює історичну правду".

"Метою прийняття даного проекту Постанови є забезпечення правдивого й об’єктивного трактування історії України, утвердження історичної справедливості, збереження пам’яті про боротьбу за незалежність України проти всіх окупаційних режимів", - цитує пояснювальну записку Аронець.

"Міністерська та урядова запопадливість перед керівництвом сусідньої держави лежить у річищі новітніх ідеологем, неодноразово висловлених президентом Російської Федерації Володимиром Путіном, про те, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні й без участі України, що "саме Росія, Радянський Союз зірвали людиноненависницькі, криваві, зухвалі плани нацистів, не дозволили фашистам оволодіти світом", - заявляють автори.

Зважаючи на вищезазначене, депутати вбачають доцільним "вилучити термін "Велика Вітчизняна війна" з нормативно-правових актів України та навчальної літератури, рекомендованої для середніх загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів".

Як відомо, у 2011 році міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що термін "Велика Вітчизняна війна" у шкільних підручниках "усюди відновлено".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.