АНОНС: Дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання"

21 серпня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання".

У 2025 році головний виклик деколонізації – виконання вже ухвалених рішень. Після хвилі перейменувань і демонтажу символів імперського впливу країна стикається з новими бар'єрами: технічними та бюрократичними зволіканнями, саботажем на місцях, імітацією роботи без реального результату.

Під час дискусії зосередимося на практичних інструментах незворотності змін і перетворення деколонізації на сталу інфраструктурну політику держави. У фокусі обговорення:

  • Які причини гальмують процеси деколонізації в Україні?
  • Стан і вигляд меморіалів, присвячених "Вєлікой Отєчєствєнной войнє": совєтські наративи, аварійність, доречність однотипних скульптур "Невідомому солдату" в публічному просторі.
  • Порівняння перебігу процесів деколонізації на сході та півдні України.
  • Київ, Харків, Одеса: підсумки, виклики та шляхи їх подолання.
  • Цифрова деколонізація і Google Maps.

Мета зустрічі – визначити ефективні механізми публічного контролю, стандартизації, комунікації та створення вертикалі відповідальності, що гарантуватиме сталий результат і захистить політику деколонізації від згортання. 

Спікери:

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті, історик.

Олег Слабоспицький – громадський активіст, член Наглядової ради Національного українського молодіжного об'єднання (НУМО).

Вадим Поздняков – український громадський активіст, голова громадської організації "Світанок", співзасновник проєктів "Деколонізація.Україна" та "Мова.Харків".

Артем Карташов – голова ГО "Історія.Культура.Демократія", адвокат.

Модераторка: Тетяна Швидченко – історикиня, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін в Зіґмунд Фройд Університет Україна, голова ГО "Експертний корпус".

Коли: 21 серпня о 18:00 

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Реєстрація на подію за посиланням.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.