АНОНС: Дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання"

21 серпня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання".

У 2025 році головний виклик деколонізації – виконання вже ухвалених рішень. Після хвилі перейменувань і демонтажу символів імперського впливу країна стикається з новими бар'єрами: технічними та бюрократичними зволіканнями, саботажем на місцях, імітацією роботи без реального результату.

Під час дискусії зосередимося на практичних інструментах незворотності змін і перетворення деколонізації на сталу інфраструктурну політику держави. У фокусі обговорення:

  • Які причини гальмують процеси деколонізації в Україні?
  • Стан і вигляд меморіалів, присвячених "Вєлікой Отєчєствєнной войнє": совєтські наративи, аварійність, доречність однотипних скульптур "Невідомому солдату" в публічному просторі.
  • Порівняння перебігу процесів деколонізації на сході та півдні України.
  • Київ, Харків, Одеса: підсумки, виклики та шляхи їх подолання.
  • Цифрова деколонізація і Google Maps.

Мета зустрічі – визначити ефективні механізми публічного контролю, стандартизації, комунікації та створення вертикалі відповідальності, що гарантуватиме сталий результат і захистить політику деколонізації від згортання. 

Спікери:

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті, історик.

Олег Слабоспицький – громадський активіст, член Наглядової ради Національного українського молодіжного об'єднання (НУМО).

Вадим Поздняков – український громадський активіст, голова громадської організації "Світанок", співзасновник проєктів "Деколонізація.Україна" та "Мова.Харків".

Артем Карташов – голова ГО "Історія.Культура.Демократія", адвокат.

Модераторка: Тетяна Швидченко – історикиня, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін в Зіґмунд Фройд Університет Україна, голова ГО "Експертний корпус".

Коли: 21 серпня о 18:00 

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Реєстрація на подію за посиланням.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.