Листи Головного командира УПА відтепер можна читати онлайн

65 років тому, 5 березня, у бою з чекістами загинув головний командир УПА Роман Шухевич. Віднині в Електронному архіві визвольного руху можна прочитати його листування з іншими командирами УПА.

Центр досліджень визвольного руху спільно із Архівом СБУ оприлюднили колекцію документів генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича та його сім’ї, зокрема — листи до старшин (офіцерів) УПА та провідників ОУН, кримінальна справа на батька Осипа Шухевича, сімейне листування дітей та дружини.

 Роман Шухевич

Доля сім'ї командира теж була непростою. В колекції — лист його дітей Юрія та Марії до мами, Наталки Шухевич. Володимир Бірчак розповідає: 

"У листі Юрко пише про свій побут, по-дитячому тішиться тим, що скоро будуть новорічні свята і, що вони будуть мати ялинку та подарунки. І водночас вже цілком по-дорослому запевняє матір, що піклується про сестру Марічку та слідкує за її навчанням".

"В колекції зокрема переписка між Шухевичом та його наступником на посаді Головного командира УПА Василем Куком. Заслуговує уваги і лист командира до "Карпа", шефа СБ ОУН Миколи Арсенича.

Також із листів можна довідатись, що, крім загальновідомих, Шухевич користувався псевдами "Мамай", або "171"", — каже історик, заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак.

Також цікавим для дослідників є архівна кримінальна справа за 1923 рік на батька Романа Шухевича – Осипа, яка знаходиться на зберіганні в Державному архіві Тернопільської області.

Днями Центр досліджень визвольного руху спільно з видавництвом "КСД" опублікував науково-популярну біографію Головного командира УПА авторства історика Олесі Ісаюк.  

Ознайомитися та скопіювати архівні матеріали можуть усі охочі в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua. Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 20501 документа. Місія проекту — робити минуле доступним.

Лист дітей Шухевича до матері

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. 

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

 Для цього в Україні започатковано процес виведення історичних архівів з-під відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.