У Львові виявили останки солдатів часів Другої світової війни

Під час ексгумаційних робіт на території колишнього цвинтаря в мікрорайоні Збоїща у Львові виявили поховальну яму зі загиблими солдатами періоду 1939 року.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури України.

"Виявлено поховальну яму із загиблими солдатами періоду 1939 року, точна кількість яких буде встановлена після додаткового вивчення. На цей час промарковані останки 6 осіб, дослідження тривають. Орієнтовна площа розкопок становить 10×5 метрів",  - йдеться у повідомленні.

Також на місці проведення робіт учасники спільної експедиції виявили польські військові гудзики, фрагменти військового протигазу, один ідентифікаційний польський жетон, предмети індивідуального вжитку.

Ексгумаційні роботи на території кладовища в колишньому селі Старі Збоїща (нині – територія міста Львів) розпочали 4 серпня. До проведення робіт залучені профільні інституції України та Польщі, які увійшли до складу спільної українсько-польської експедиції. Орієнтовна тривалість робіт складає близько чотирьох тижнів.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.