Спецпроект

У Москві на вшанування роковин Голодомору принесли свинячу голову. ФОТО

Російські "активісти" принесли свинячу голову та кістки під будівлю Українського культурного центру в Москві. Так вони "протестували" проти вшанування Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу.

У Москві 26 листопада перед Українським культурним центром пройшла "акція протесту" у зв'язку з річницею Голодомору, повідомляє "Новое Время".

Близько двох десятків "активістів" на чолі з муніципальним депутатом району Якиманка Дмитром Захаровим, заявили, що не згодні з твердженням, що Голодомор є геноцидом українського народу.

Біля входу в Центр росіяни розклали на українському прапорі кістки і свинячу голову, супроводивши це плакатом "Міф голодомору - брехня і танці на кістках".

У Москві В день пам'яті Голодомору купка людей прийшли з кістками під Український культурний центр. Фото: Новое Время

Далі "активісти" зірвали показ фільму "Голод-33", запланований в Українському центрі під приводом того, що фільм "русофобський".

При цьому поліція в дії "активістів" не втручалася.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.