В Інтернеті з’явилася карта міст, збудованих зеками ГУЛАГу. ІНФОГРАФІКА

Карту міст сучасної Росії, що постали навколо концентраційних таборів, опублікували "Тексти". З неї випливає, що в’язні ГУЛАГу збудували щонайменше 40 російських міст.

Жовтим кольором автор мапи позначив ті населені пункти, які існували до таборів, але праця ув’язнених призвела до їх суттєвого розвитку. Без праці зеків ці міста не мали б шкіл, лікарень, водогону, доріг, спальних районів тощо.  

Червоною ж барвою на карті позначені міста, які повністю або майже повністю постали за рахунок рабської праці ув’язнених із таборів.

Наприклад, до таких належать Магадан, Комсомольськ-на-Амурі, Печора, Норильськ, Воркута, Магнітогорськ, Тайшет та ін.

Щоб збільшити, перейдіть за лінком

Творці карти користувалися наступною методикою. Список пов’язаних із концтаборами населених пунктів (лише міст) склали на підставі даних про розміщення та період функціонування таборів та їх управлінь, опублікованих на сайті товариства "Меморіал".

Зі списку виділили міста, де в’язні займалися, зокрема, промисловим і цивільним будівництвом. Відповідно до коротких історії міст визначалося, до якої категорії потрапить (і чи потрапить узагалі) місто на карту.

Якщо час заснування міста й табору збігаються, а кількість в’язнів порівнювана з кількістю населення міста (від половини й більше), воно потрапляло до "червоної" категорії. Якщо ж місто вже існувало до будівництва табору раніше чи кількість в’язнів була порівняно невеликою — до "жовтої".

"Загальна їх кількість набагато більша. По-перше, досі не всі документи, що стосуються ГУЛАГу, розсекречено. По-друге, майже не бралася до уваги (і не позначалася на цій карті) величезна кількість невеликих поселень уздовж каналів, залізничних шляхів та автомагістралей, збудованих в’язнями у малозаселених районах Росії", — застерігає автор публікації.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.