Нагороди УПА визнано на державному рівні

Президент України підписав Закон "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу".

Про це повідомили в УІНП.

"Це рішення — визнання вагомості роботи у сфері історичної пам'яті та державної гуманітарної політики. Приступаємо до роботи з новими можливостями та відповідальністю", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Голова УІНП Олександр Алфьоров.

Український інститут національної пам'яті є одним з розробників законопроєкту. Мета закону — подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах та сприяти зміцненню єдності України.

Відтак, згідно з законом, сучасне протистояння російській агресії отримало офіційну назву - Війна за Незалежність України. До того ж, нагороди, запроваджені УНР і УГВР,  відтепер визнаються державними нагородами України.

"Нинішнє протистояння російській агресії отримало офіційну назву - війна за незалежність. Бо це справді продовженням боротьби, яка тривала до 1991 року. Ще однією ланкою, яка поєднає нинішнє покоління борців за свободу із попередниками є положення, що нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року нагороджувалися борці за незалежність України у ХХ столітті, визнаються державними нагородами України", - зазначив історик, народний депутат України Володимир В'ятрович.

Нагадаємо, 16 липня проєкт Закону підтримав 301 народний депутат.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".