Старовинну статую Венери вилучили з "Фейсбуку" за "порнографію"

Фотографію статуетки оголеної Венери Вілліендорфської з віденського Музею природознавства, якій 30 тис. років, видалила адміністрація соціальної мережі «Фейсбук» як «порнографічний» вміст.

Про це повідомляє The Art Newspaper.

Фігурку раннього кам’яного віку, яка зображує пишнотілу жінку з чітко окресленими статевими органами, знайшли в 1908 році в Австрії поблизу містечка Віллендорфа. Вона відома своїми детальним різьбленням та реалізмом.

Фото: Naturhistorisches Museum Wien

Знімок Венери Віллендорфської опублікувала користувачка Лаура Гіанда (Laura Ghianda). Після видалення фото вона в грудні 2017 року написала допис, який викриває цензуру у "Фейсбуці". Допис зібрав понад 7 тис. поширень.

Природознавчий музей Відня в січні цього року подав прохання адміністрації соцмережі залишити зображення оголеної статуетки. "Ніхто з відвідувачів музею ніколи не скаржився на те, що фігурка гола, — каже генеральний директор Музею Крістіан Кеберль (Christian Koeberl). — Немає підстав закривати Венеру Віллендорфську та приховувати її оголеність як у музеї, так і в соціальних медіа".

Це вже не перший акт цензури "Фейсбуку" проти витворів мистецтва. У 2011 році французький учитель Фредерік Дюран-Байсс (Frédéric Durand-Baïssas) опублікував репродукцію картини Гюстава Курбе "Походження світу" (L’Origine du monde), на якій реалістично зображені жіночі геніталії. Через це його обліковий запис видалили, а сам Дюран-Байсс досі судиться з "Фейсбуком".

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."