На острові Хортиця знайшли срібні арабські монети часів Середньовіччя

В історико-культурному комплексі "Запорозька Січ" презентували срібні монети типу дирхеми періоду Середньовіччя.

Про це повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

Старовинні арабські монети знайшли у 2024 році після падіння рівня води у Дніпрі, яке сталося внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС. Цінні артефакти знайшов на острові Хортиця співробітник Національного заповідника "Хортиця" Микола Свидрань під час огляду берегової лінії. 

"Під час моніторингу узбережжя річки Дніпро ми виявили спочатку одну монету, почали вивчати її. Вона виготовлена зі срібла. Це цікава знахідка. Знайшли інформацію, що такі монети поштучно не лежать, як правило, це або скарби, або загублені гаманці. Після повторної перевірки цього місця ми виявили ще 45 монет. Загалом знайшли 46 монет ІХ-Х ст. Вони були розсипані між камінням. Скоріш за все, це був кошель, але він не зберігся", – розповів Укрінформу старший адміністратор відділу музейних комунікацій Національного заповідника "Хортиця" Микола Свидрань

Ця знахідка підкреслює жвавість торгових шляхів, які проходили через цей регіон у період Русі. Одним із найважливіших був Шлях із варягів у греки по річці Дніпро, який з'єднував Чорне і Балтійське моря.

Науковці зазначають, що це вперше, коли арабські монети були знайдені у Запоріжжі. На монетах є напис арабською мовою. Це монети типу дирхеми періоду Середньовіччя, належать династії Саманідів, яка створила Саманідську державу в Середній Азії, що існувала впродовж 819-999 років, після розпаду арабського халіфату.

Більша частина знайдених монет – у дуже гарному стані. Реставратор Андрій Денисенко разом з колегою працювали над реставрацією артефактів упродовж двох місяців. Надалі планується детальніше вивчення походження монет та виставка скарбу для відвідувачів.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".