На острові Хортиця знайшли срібні арабські монети часів Середньовіччя

В історико-культурному комплексі "Запорозька Січ" презентували срібні монети типу дирхеми періоду Середньовіччя.

Про це повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

Старовинні арабські монети знайшли у 2024 році після падіння рівня води у Дніпрі, яке сталося внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС. Цінні артефакти знайшов на острові Хортиця співробітник Національного заповідника "Хортиця" Микола Свидрань під час огляду берегової лінії. 

"Під час моніторингу узбережжя річки Дніпро ми виявили спочатку одну монету, почали вивчати її. Вона виготовлена зі срібла. Це цікава знахідка. Знайшли інформацію, що такі монети поштучно не лежать, як правило, це або скарби, або загублені гаманці. Після повторної перевірки цього місця ми виявили ще 45 монет. Загалом знайшли 46 монет ІХ-Х ст. Вони були розсипані між камінням. Скоріш за все, це був кошель, але він не зберігся", – розповів Укрінформу старший адміністратор відділу музейних комунікацій Національного заповідника "Хортиця" Микола Свидрань

Ця знахідка підкреслює жвавість торгових шляхів, які проходили через цей регіон у період Русі. Одним із найважливіших був Шлях із варягів у греки по річці Дніпро, який з'єднував Чорне і Балтійське моря.

Науковці зазначають, що це вперше, коли арабські монети були знайдені у Запоріжжі. На монетах є напис арабською мовою. Це монети типу дирхеми періоду Середньовіччя, належать династії Саманідів, яка створила Саманідську державу в Середній Азії, що існувала впродовж 819-999 років, після розпаду арабського халіфату.

Більша частина знайдених монет – у дуже гарному стані. Реставратор Андрій Денисенко разом з колегою працювали над реставрацією артефактів упродовж двох місяців. Надалі планується детальніше вивчення походження монет та виставка скарбу для відвідувачів.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".