Спецпроект

Конкурс "Зберігаючи пам'ять про Голокост" визначив переможців

3 грудня пройшов фінальний етап Всеукраїнського конкурсу наукових і науково-дослідницьких проектів "Зберігаючи пам'ять про Голокост". Перемогу здобула робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів".

Учасники презентували власні роботи у стінах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, повідомляє сайт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Усього на Конкурс було подано 33 заявки, а до фіналу пройшли 9 учасників з різних міст України. Серед робіт були наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології.

 Фото: babiyar.org

За підсумком оцінок Журі переможцями стали: 

1-ше місце – робота "Топос Бабиного Яру у художній літературі: інтерпретація малодосліджених творів" (автор - Вадим Єфремов, аспірант Житомирського державного університету імені Івана Франка).

2-гі місця – роботи "Особливості розвитку єврейської громади Миколаївського району Миколаївської області у першій половині ХХ століття" (автор – Віктор Дробний, студент Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського) і

"Жінки як об’єкт та суб’єкт гендерного аспекту на прикладі Голокосту в Україні та геноциду в Руанді" (Дана Довгаль, аспірантка Рівненського державного гуманітарного університету).

3-ті місця – "Проблеми визнання Праведниками народів світу (на прикладі митрополита А.Шептицького)" (Веніамін Миропольський, студент Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ); 

"Голокост в генеральній окрузі "Волинь-Поділля": економічний аспект катастрофи" (Вікторія Зиль, студентка Рівненського державного гуманітарного університету);

"Комеморація місць масового знищення євреїв міста Чернігів у роки нацистської окупації: поточний стан та перспективи" (Олександр Сморжевський, студент студент Академії Державної пенітенціарної служби України).

Фіналісти отримали грошові винагороди у розмірі 5 тисячі грн. за перше місце, 3 тисячі за друге і 2 тисячі за третє. Переможець конкурсу також має можливість пройти стажування у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) з метою реалізації свого проекту. 

Мета Конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема, розстрілів у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. 

До складу журi увiйшли:

Голова журі – Юрій Сафонов, заступник директора ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України;

Заступник Голови журі – Яна Барінова, виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр";

Борис Глазунов, Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр";

Діана Попова, директор Департаменту культури Київської міської державної адміністрації;

Оксана Довгополова, доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені 
І.І. Мечникова;

Тарас Пшеничний, заступник декана історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України.

Організатори Конкурсу: BYHMC за сприянням Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.