Спецпроект

Порошенко привітав рішення Конституційного трибуналу Польщі

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Конституційного трибуналу Польщі з приводу "українських" поправок до закону про ІПН.

Відповідне повідомлення з'явилося сьогодні на офіційній сторінці Петра Порошенка у "Фейсбуці".

"Конституційний Трибунал Польщі визнав неконституційними терміни "українські націоналісти" і "Східна Малопольща" в Законі про Інститут нацпам'яті. Дякую Президенту Польщі Andrzej Duda за ініціювання провадження, і щиро вітаю рішення Трибуналу. Працюємо далі на зміцнення українсько-польського партнерства.", — написав президент.

Нагадаємо, Конституційний трибунал Польщі визнав положення новел до закону про Інститут національної пам’яті в частині, що стосується українських націоналістів, неконституційними.  

Поправки до закону про ІПН містили положення про можливість притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які заперечують "злочини українських націоналістів і формувань, які співробітничали з Третім Райхом у 1925—1950 роках". 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.