Американка знайшла на розкопках у Перу неушкоджену 1000-літню статуетку. ФОТО

Студентка американського Гарварда, яка брала участь в археологічних розкопках Моче в Сан-Хосе-де-Моро, Перу, виявила рідкісну неушкоджену статуетку.

Керолайн Кулідж копала в Перу в рамках річної програми з археології, коли побачила, як маленьке обличчя дивиться на неї крізь землю, пише "Новое время" з посиланням на The History Blog.

У результаті археологи виявили неушкоджену статуетку в первозданному стані, перший повний керамічний артефакт в цьому сезоні розкопок. Статуетка датується перехідним періодом між занепадом культури Моче і зростанням культур Ламбек, тобто близько 1000 років тому.

 
Harvard.edu

Відкриття Кулідж стало незвичайним ще і через відсутність інших об'єктів поблизу.

"Як правило, цей тип артефакту буває включений в поховання, але поруч з ним не було знайдено ніяких поховань", — сказала вона.

Археологи вважають, що статуетка символізує поширений в ті часи по всьому світу культ родючості.

Кулідж планує написати статтю про артефакт. За її словами, вона буде вивчати його склад і буде порівнювати його з аналогічними знахідками, виявленими в останні роки на цьому місці, щоб визначити "його культурну значимість і те, як він вписується в хронологію регіону".

Як повідомлялося, під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.