У Староакадемічному корпусі Могилянки знайшли любовну записку XIX століття. ФОТО

Під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Про це повідомив президент університету Андрій Мелешевич у "Фейсбуці".

"Долаючи різні маленькі та великі, а часом просто ідіотські, перешкоди (при потребі розповімо, можливо, навіть дуже скоро) Могилянка зараз намагається реставрувати Староакадемічний корпус. Так-так, той самий, що на 500 гривнях :) У дуже несподіваних локаціях будівлі знаходимо багато цікавих речей 18-19 століть для нашого музею. Наприклад, у минулому році знайшли револьвер. Зараз багато чого іншого", - написав Мелешевич.

На одному буці записки наведено цитату з росіського перекладу арії Лести в опері віденського композитора Ф. Кауера "Леста, дніпровська русалка" (1803):

 
Приди в чертог ко мне златой,
Приди, о князь ты мой драгой!
Там всё приятство соберешь,
Невесту милую найдёшь.

Познай, сколь я тебя люблю
И нежным чувствием горю,
[...Хоть ищут все любви моей,
Но тщетен будет труд их сей...]

На другому боці є теж напис:

 
"Священническій чинъ монашеский и весь причетъ церковньій да памянетъ господь Богъ во царствіи своем всегда ньіне"

Пан Мелешевич припустив, що автор записки зазнав невдачі в коханні та прийняв чернечий постриг.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".