У Староакадемічному корпусі Могилянки знайшли любовну записку XIX століття. ФОТО

Під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

Про це повідомив президент університету Андрій Мелешевич у "Фейсбуці".

"Долаючи різні маленькі та великі, а часом просто ідіотські, перешкоди (при потребі розповімо, можливо, навіть дуже скоро) Могилянка зараз намагається реставрувати Староакадемічний корпус. Так-так, той самий, що на 500 гривнях :) У дуже несподіваних локаціях будівлі знаходимо багато цікавих речей 18-19 століть для нашого музею. Наприклад, у минулому році знайшли револьвер. Зараз багато чого іншого", - написав Мелешевич.

На одному буці записки наведено цитату з росіського перекладу арії Лести в опері віденського композитора Ф. Кауера "Леста, дніпровська русалка" (1803):

 
Приди в чертог ко мне златой,
Приди, о князь ты мой драгой!
Там всё приятство соберешь,
Невесту милую найдёшь.

Познай, сколь я тебя люблю
И нежным чувствием горю,
[...Хоть ищут все любви моей,
Но тщетен будет труд их сей...]

На другому боці є теж напис:

 
"Священническій чинъ монашеский и весь причетъ церковньій да памянетъ господь Богъ во царствіи своем всегда ньіне"

Пан Мелешевич припустив, що автор записки зазнав невдачі в коханні та прийняв чернечий постриг.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?