НБУ ввів в обіг нову монету

З 16 квiтня 2020 року в обіг вводиться нова ювілейна монета, присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю

Монета присвячена Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, заснованому сином князя Ярослава Всеволодом на південній околиці Києва – в урочищі Видубичі.

За літописом, назва урочища походить від слова "видибати" – на цьому місці виплив дерев'яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро біля Старокиївської гори під час хрещення Київської Русі. Першим мурованим храмом на території монастиря була Михайлівська церква, зведена в останній чверті ХІ ст.

На початку ХІІ ст. монастир стає одним із центрів літописання. До володінь монастиря належали звіринецькі, либідські, наводницькі, осокорківські та інші землі з перевозами на Дніпрі та його притоці Либеді. Монастир брав активну участь у політичному житті Київської Русі.

Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать воїнство.

Сучасний ансамбль Видубицького монастиря, що є пам'яткою архітектури національного значення, сформувався з кінця XVII – початку XVIII ст., коли в монастирі з'являється кілька чудових споруд: один із найкращих шедеврів українського бароко – Георгіївський собор, трапезна з храмом Преображення Господнього, дзвіниця.

 

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, над яким напис півколом УКРАЇНА; у центрі на дзеркальному тлі зображено знакові будівлі архітектурного комплексу Видубицького монастиря в оточенні квітів; зазначено написи: 10/ГРИВЕНЬ/2020, ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР (півколом).

На реверсі монети зображено композицію: у центрі – сходи, що символізують давню історію монастиря, на першій сходинці яких напис – ХІ ст.; ліворуч – стилізовані іконографічні образи святих, праворуч від сходів – образ ченця, унизу відбиток печатки князя Всеволода, праворуч від неї – герб полковника М. Миклашевського, коштом якого побудовано Георгіївський собор (1696–1701).

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.