У Франківську хочуть декомунізувати дві вулиці

В Івано-Франківську бригада декомунізаторів ініціює перейменування вулиць Островського та Богунська на Гриневичів і Шепаровичів відповідно.

Лист з цим проханням до голови громади Руслана Марцінківа написав директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук, повідомляє Суспільне.

 
Фото: суспільне Карпати

"Богунська не від прізвища полковника часів Хмельницького Івана Богуна (вулиця з такою назвою є у нас), а на честь Богунського полку Червоної Армії під командуванням Щорса, який протягом 1918 - 1920 років воював проти армії УНР", - йдеться у листі.

Вулицю Миколи Островського теж хочуть переназвати, адже Островський – радянський військовий та партійний діяч українського походження, письменник, учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом.

"Як письменник, відомий своїми романами "Як гартувалася криця" та "Народжені бурею", які критикують за антиукраїнське зображення борців за незалежність України під час радянсько-української війни 1917—1921 років", - зазначає Коретчук.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.