На Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців

21 березня на Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців розстріляними польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року

Про це повідомив директор у меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"За різними даними розстріляних було до 600 осіб, які віддано відстоювали незалежність України. Хлопців спочатку взяли в полон, катували, а потім із вказівки влади Другої Речі Посполитої їх розстріляли на Верецькому перевалі", – зазначено у повідомленні.

Загалом на сьогодні ексгумовано й перепоховано фахівцями КП ЛОР "Доля", на Верецькому перевалі 22 останки січовиків Карпатської України.

"Сьогодні маємо незалежну сильну державу, але як, і тоді, ворог знову наступає.
Ми, українці, споконвіку ніколи не ставали на коліна, виборювали свою самостійність, робимо все для гідної відсічі окупанту, в тому числі, відтворюючи нашу історію та вшановуючи наших героїв", – зазначив Святослав Шеремета.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.