На Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців

21 березня на Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців розстріляними польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року

Про це повідомив директор у меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"За різними даними розстріляних було до 600 осіб, які віддано відстоювали незалежність України. Хлопців спочатку взяли в полон, катували, а потім із вказівки влади Другої Речі Посполитої їх розстріляли на Верецькому перевалі", – зазначено у повідомленні.

Загалом на сьогодні ексгумовано й перепоховано фахівцями КП ЛОР "Доля", на Верецькому перевалі 22 останки січовиків Карпатської України.

"Сьогодні маємо незалежну сильну державу, але як, і тоді, ворог знову наступає.
Ми, українці, споконвіку ніколи не ставали на коліна, виборювали свою самостійність, робимо все для гідної відсічі окупанту, в тому числі, відтворюючи нашу історію та вшановуючи наших героїв", – зазначив Святослав Шеремета.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".