На Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців

21 березня на Верецькому перевалі вшанували пам'ять січових стрільців розстріляними польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року

Про це повідомив директор у меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"За різними даними розстріляних було до 600 осіб, які віддано відстоювали незалежність України. Хлопців спочатку взяли в полон, катували, а потім із вказівки влади Другої Речі Посполитої їх розстріляли на Верецькому перевалі", – зазначено у повідомленні.

Загалом на сьогодні ексгумовано й перепоховано фахівцями КП ЛОР "Доля", на Верецькому перевалі 22 останки січовиків Карпатської України.

"Сьогодні маємо незалежну сильну державу, але як, і тоді, ворог знову наступає.
Ми, українці, споконвіку ніколи не ставали на коліна, виборювали свою самостійність, робимо все для гідної відсічі окупанту, в тому числі, відтворюючи нашу історію та вшановуючи наших героїв", – зазначив Святослав Шеремета.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.