В Україні понад 270 вулиць названо на честь Терешкової

В Україні налічується 278 топонімів на честь депутатки російської Держдуми, першої в світі космонавтки Валентини Терешкової, яка в березні 2014 року підтримала дозвіл вводу російських військ на територію України й окупацію Криму.

Про це йдеться в матеріалі журналіста Олександра Рудоманова, опублікованому у виданні "Лівий берег" передає "Новинарня".

 

Як відомо, 27 лютого 2014 року разом з іншими депутатами Держдуми Валентина Терешкова відвідувала Крим для "спілкування з жителями". Також вона активно підтримує політику президента РФ Володимира Путіна.

"На тимчасово окупованих територіях знаходиться 48 вулиць та провулків на честь Терешкової: 13 – в Луганській області, 14 – в Донецькій і 21 – в Криму. На неокупованій частині України вулиць на честь Терешкової є 230, найбільше – на Хмельниччині, Вінниччині та Одещині", – йдеться в статті.

Немає таких вулиць в трьох областях – Дніпропетровській, Луганській та Запорізькій.

Вулиця чи провулок імені Терешкової є у 30 містах, 22 селищах міського типу, п'яти селищах і у 173 селах.

"Схід і захід разом, як кажуть", – підсумовує Рудоманов і додає, що Терешкова підпадає під дію Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", бо у 1970-1990 роках була членом ревізійної комісії ЦК КПРС.

Зазначається, що найпоширенішою причиною не-перейменування було те, що міська рада не проголосувала за відповідне рішення, адже "не знайшлося голосів".

"Друга за поширеністю причина – депутати не знайшли голосів для перейменування на етапі топонімічної комісії. Наприклад, у Малині (Житомирщина) були подані пропозиції на топонімічні комісії для перейменування вулиці, але жоден із варіантів комісії та депутатам не підійшов.

Третя причина – місцеві мешканці проти перейменування на запропоновані назви вулиць. Наприклад, у Буську, що на Львівщині, жителі вулиць не змогли прийти до згоди щодо нової назви вулиці, і тому її не перейменували", – йдеться в статті.

Проте були й інші причини.

У Торецьку на Донеччині замість міської ради діє створена 12 травня 2017 року цивільно-військова адміністрація. Відповідно до чинного законодавства, ЦВА не має права видавати розпорядження щодо перейменування вулиць, адже це – повноваження виключно міської ради та ОДА.

Міська рада тодішнього Дзержинська, яка працювала до утворення ВЦА, вулицю Терешкової не перейменувала.

"У Сарнах Рівненської області рішення про перейменування приймали пакетом у 2016 році, але вулиці Терешкової у переліку не було, мабуть, про неї забули", – пише Рудоманов.

У місті Гнівань на Вінниччині "не було підстав для перейменування, бо місцеві чиновники не знайшли інформації про участь Терешкової у ревізійній комісії ЦК КПРС". Водночас на виконання декомунізаційного закону місцева рада перейменувала 36 вулиць.

У селі Городківка Крижопільського району наприкінці 2020 року планували перейменувати вулицю на честь Леоніда Каденюка, проте лише восьмеро з 22 депутатів підтримали таку ініціативу.

"Якщо людина була лише депутатом СРСР, то вона не підпадає під Закон про декомунізацію, бо це виборна особа. Але Валентина Терешкова у 1970-1990 роках була членом ревізійної комісії ЦК КПРС, а отже обіймала керівну посаду в вищих органах влади та управління СРСР, і тому підпадає під дію закону.

Окрім цього, Терешкова голосувала за анексію Криму, коли була депутатом шостого скликання Держдуми РФ. Ми надіслали звернення до місцевої влади Сміли, Куп'янська, Чугуєва, Подільська щодо потреби у перейменуванні вулиці на честь Терешкової", – розповів начальник відділу аналізу державотворення Українського інститут національної пам'яті Богдан Короленко.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.