На Житомирщині пройде історичний фестиваль, присвячений битві під Берестечком

У мистецькому маєтку «Ставки» на Житомирщині 26-27 червня відбудеться історико-культорологічний фестиваль «Хмельниччина На Поліссі. Рік 1651», присвячений битві під Берестечком.

Про це у Фейсбуці повідомляє громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології".

 

"26-27 червня пройде V ювілейний історико-культурологічний захід "Хмельниччина на Поліссі. Рік 1651", який присвячується річниці битви під Берестечком та 370-й річниці кампанії 1651 року", - інформують організатори.

Захід розпочнеться 26 червня відкриттям військово-історичного табору на території парку мистецького маєтку "Ставки". У межах фестивалю презентують виставку раритетів козацької доби з колекції Музею родини Шереметьєвих, а також влаштують реконструкцію епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі та битви під Берестечком.

27 червня в маєтку зніматимуть проморолик з показом екіпірування, озброєння, побуту козацького війська та військ Речі Посполитої середини XVII ст. Окрім того, продовжиться реконструкція епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі.

Зазначається, що участь у заході візьмуть члени військово-історичних клубів України.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.