АНОНС: презентація монографії Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918»

Книга історика Марка Бойцуна «Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918» присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції

Фонд Рози Люксембург запрошує на дискусію та презентацію монографії Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918". Будемо говорити про те, як робітники усвідомлювали себе українцями, а українці — робітниками, про актуальність цієї теми в сучасному історичному наративі України та про міфи сучасної української історії.

 
У дискусії візьмуть участь:
▪ Марко Бойцун, історик;
▪ Наталя Амельченко, історикиня, викладачка НаУКМА;
▪ Максим Казаков, історик, перекладач.
Модерує: історик Петро Долганов.
Книга британського історика українського походження Марка Бойцуна "Робітничий рух і національне питання в Україні: 1880–1918" присвячена темі революційних суспільних перетворень у Наддніпрянській Україні на межі XIX–ХХ ст. — індустріалізації, урбанізації, націєтворення та самої політичної революції. Істориканалізує дискусії про значення національного питання для соціалістичної революції, що вирували серед лівих партій, та реконструює ланцюжок подій, який призвів до розгортання громадянської війни між учорашніми союзниками за "революційною демократією".
Захід відбудеться онлайн із трансляцією на Facebook.
Тривалість заходу: 1,5 години.
Мова: українська.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.