Окупанти руйнують кладовище у Маріуполі

По Старокримському кладовищу у Маріуполі російські окупанти їздять танками, знищуючи хрести та пам'ятники

Про це повідомляє сайт 0629.

 
Росіяни танками руйнували кладовище під Маріуполем
REUTERS

Старокримське кладовище вважається одним з самих великих на території Європи. На площі майже 200 гектарів маріупольці ховали своїх рідних останні 50 років. Мешканці селища Старий Крим стали свідками, як російські танки знищили могили маріупольців.

Це відбувалося не один раз, кажуть мешканці дачних ділянок біля кладовища.

Приблизно 10-12 березня російські війська зайняли селище Старий Крим, а жити розташувались саме в дачних будинках садового товариства біля Старокримського кладовища.

Там же ворог розмістив техніку – танки і броньовані машини.

"Кожного ранку вони виїжджали, ставали на свої позиції і починали розстрілювати багатоповерхівки на Західному мікрорайоні. Але щоб проїхати на зручні позиції, танки перли прямо через кладовище. Немов і не було його зовсім. Це таких жах! Вони просто їхали і давили хрести і пам'ятники. Звісно, після загибелі стількох людей це вже не так важливо. Але це ж святотатство!" - розповідають мешканці дачного товариства. 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.