Окупанти руйнують кладовище у Маріуполі

По Старокримському кладовищу у Маріуполі російські окупанти їздять танками, знищуючи хрести та пам'ятники

Про це повідомляє сайт 0629.

 
Росіяни танками руйнували кладовище під Маріуполем
REUTERS

Старокримське кладовище вважається одним з самих великих на території Європи. На площі майже 200 гектарів маріупольці ховали своїх рідних останні 50 років. Мешканці селища Старий Крим стали свідками, як російські танки знищили могили маріупольців.

Це відбувалося не один раз, кажуть мешканці дачних ділянок біля кладовища.

Приблизно 10-12 березня російські війська зайняли селище Старий Крим, а жити розташувались саме в дачних будинках садового товариства біля Старокримського кладовища.

Там же ворог розмістив техніку – танки і броньовані машини.

"Кожного ранку вони виїжджали, ставали на свої позиції і починали розстрілювати багатоповерхівки на Західному мікрорайоні. Але щоб проїхати на зручні позиції, танки перли прямо через кладовище. Немов і не було його зовсім. Це таких жах! Вони просто їхали і давили хрести і пам'ятники. Звісно, після загибелі стількох людей це вже не так важливо. Але це ж святотатство!" - розповідають мешканці дачного товариства. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.