На Львівщині археологи знайшли пам'ятки празької культури

На території Сокільницької сільської ради тривають розкопки багатошарової пам’ятки Сокільники-1, що потрапляє у межі будівництва нового кварталу

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 

Вперше виявили та дослідили пам'ятку ще у 1975 році. У 1970-х роках археологам вдалось виділити на ній три різночасові поселення: ранньозалізного часу (1 тис до н.е.), зубрицької культури (3 – 4 ст. н.е.) та райковецької культури (8-9 ст. н.е.). 1991 року пам'ятку офіційно внесли у реєстр.

"Пам'ятка є багатошаровою, а це означає, що на цій території люди селились впродовж століть. Найцікавішими для нас є об'єкти та артефакти 5-7 ст., які  ми пов'язуємо з празькою культурою, і які дають нам нові свідчення про існування та розвиток слов'янських поселень в околицях Львова", - розповіла наукова співробітниця Рятівної археологічної служби Зоя Ільчишин. 

У 2022 році науковці Рятівної археологічної служби розпочали розкопки, аби більше дізнатись про пам'ятку, частина якої буде забудована. 

Археологи дослідили близько двох тисяч м² та виявили понад 40 об'єктів, зокрема давні житла слов'янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям. 

Серед вивчених об'єктів – три напівземлянкові житла, які були типовими для представників празької культури. Зазвичай вони мали площу 6-20 м²; двосхилий дах, обшитий соломою і очеретом; та печі, складені з каміння. В одному з таких будинків у Сокільниках було знайдено косу-горбушу того часу.

"Празька культура - найбільш рання з культур, які чітко пов'язують зі слов'янами. Поселень представників цієї культури в околицях Львова є доволі мало. Для археологів особливо цікавим є зв'язок празької з більш ранніми культурами пізньоримського часу.

Вважається, що слов'яни становили частину черняхівської культури.  А зараз на пам'ятці Сокільники-1 вперше трапляються одночасно матеріали зубрицької культури (пізньоримського часу), празької та райковецької. Тобто маємо майже безперервне проживання від 3 до 9 ст. Це дуже важливо для розуміння етногенезу слов'ян", - розповів науковий співробітник Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

Дослідження проводяться на замовлення ТзОВ "Сан Марко Сіті".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.