На Львівщині археологи знайшли пам'ятки празької культури

На території Сокільницької сільської ради тривають розкопки багатошарової пам’ятки Сокільники-1, що потрапляє у межі будівництва нового кварталу

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 

Вперше виявили та дослідили пам'ятку ще у 1975 році. У 1970-х роках археологам вдалось виділити на ній три різночасові поселення: ранньозалізного часу (1 тис до н.е.), зубрицької культури (3 – 4 ст. н.е.) та райковецької культури (8-9 ст. н.е.). 1991 року пам'ятку офіційно внесли у реєстр.

"Пам'ятка є багатошаровою, а це означає, що на цій території люди селились впродовж століть. Найцікавішими для нас є об'єкти та артефакти 5-7 ст., які  ми пов'язуємо з празькою культурою, і які дають нам нові свідчення про існування та розвиток слов'янських поселень в околицях Львова", - розповіла наукова співробітниця Рятівної археологічної служби Зоя Ільчишин. 

У 2022 році науковці Рятівної археологічної служби розпочали розкопки, аби більше дізнатись про пам'ятку, частина якої буде забудована. 

Археологи дослідили близько двох тисяч м² та виявили понад 40 об'єктів, зокрема давні житла слов'янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям. 

Серед вивчених об'єктів – три напівземлянкові житла, які були типовими для представників празької культури. Зазвичай вони мали площу 6-20 м²; двосхилий дах, обшитий соломою і очеретом; та печі, складені з каміння. В одному з таких будинків у Сокільниках було знайдено косу-горбушу того часу.

"Празька культура - найбільш рання з культур, які чітко пов'язують зі слов'янами. Поселень представників цієї культури в околицях Львова є доволі мало. Для археологів особливо цікавим є зв'язок празької з більш ранніми культурами пізньоримського часу.

Вважається, що слов'яни становили частину черняхівської культури.  А зараз на пам'ятці Сокільники-1 вперше трапляються одночасно матеріали зубрицької культури (пізньоримського часу), празької та райковецької. Тобто маємо майже безперервне проживання від 3 до 9 ст. Це дуже важливо для розуміння етногенезу слов'ян", - розповів науковий співробітник Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

Дослідження проводяться на замовлення ТзОВ "Сан Марко Сіті".

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.