В Одесі затвердили список вулиць на перейменування

Майже 100 одеських вулиць будуть перейменовані

Історико-топонімічна комісія Одеської міської ради затвердила перелік 96 вулиць та провулків, назви яких пов'язані з РФ чи радянським минулим і підлягають перейменуванню.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Історико-топонімічна комісія винесла на розгляд (сесії міськради – ред.) 96 назв вулиць та провулків - кандидатів на перейменування", - зазначив член історико-топонімічної комісії Одеської міської ради Олександр Бабич.

За словами історика, вирішено, зокрема, прибрати майже всіх російських та радянських письменників, які не мали відношення до Одеси (Блок, Шолохов, Гаршин, Грибоєдов, Чернишевський, Жуковський тощо). Також будуть перейменовані майже всі вулиці, названі на честь радянських та російських постатей, наприклад, Ціолковського, Васнецова, Шишкіна, Мічуріна, Макаренка.

Окрім того, з міського публічного простору підуть геть імена народовольців-терористів (Кібальчича, Засулич, Фігнер), а також Дмітрія Донского, Невского, Нахімова, Кутузова, Дєжньова. Не буде вулиць, пов'язаних із російськими географічними назвами та іменами радянських маршалів. Однак зробили винятки для тих генералів, які дійсно захищали та визволяли Одесу - Петрова, Малиновського, Бочарова та ще декількох.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.