У Львові та Тернополі відзначили річницю Листопадового чину

В Україні відзначили річницю Листопадового Чину

Як повідомляє пресслужба Львівської ОВА, 1 листопада на Львівщині відбулись заходи з відзначення 104-ої річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

З цієї нагоди Львівська національна академічна чоловіча хорова капела "Дударик" публічно виконала пісні зі "Стрілецького співаника" у парку "На Валах". Зокрема, "Ой у лузі червона калина", "За Україну", "Гей видно село" та інші".

Учасники капели також урочисто зачитали відозву УНР до населення про утворення "Української держави".

Наприкінці заходу у виконанні капели "Дударик" прозвучав Державний Гімн України. Захід організували з ініціативи Департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

Тернопільська ОВА повідомляє, що "з нагоди річниці проголошення ЗУНР на Микулинецькому кладовищі всечесні отці відслужили панахиду, а представники влади та громадськості поклали квіти до могил Січових стрільців".

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.