Макрон подарував Папі Римському книжку з печаткою львівської бібліотеки

Президент Франції Емманюель Макрон під час візиту у Ватикан подарував Папі Римському Франциску книжку з печаткою "Академічна читальня у Львові"

24 жовтня Президент Франції Еммануель Макрон у Ватикані зустрівся з Папою Римським Франциском. Макрон подарував Франциску перше франкомовне видання Імануїла Канта "Проєкт вічного миру" 1796 року. На першій сторінці книжки є печатка з польськомовним написом "Академічна читальня у Львові". Такі печатки ставлять книгозбірні на власні примірники. 

Академічна читальня у Львові - це польське студентське наукове товариство, що існувало у Львові з 1867 до 1939 року. Ця читальня не має нічого спільного з університетською бібліотекою, а є приватним зібранням.

 

Зображення книжки з печаткою опублікував у Twitter кореспондент французької католицької газети La Croix Лю Бесмонд де Сенневіль. У коментарях до його посту прозвучали запитання щодо шляху цієї книжки з львівської бібліотеки до рук Президента Франції. Звучали версії, що книжка могла бути викрадена "німцями, росіянами або французькими колаборантами" в часи Другої світової війни.

Водночас, керівник Польського інституту міжнародних відносин Славомір Дембскі закликав провести додаткові дослідження, перш ніж робити поспішні висновки. "Книгу можна було обміняти ще до Другої світової війни (як дублікат), на іншу книгу з колекції якоїсь іншої бібліотеки", – зазначив він.

Швейцарський журналіст Арно Бедат знайшов докази, що нещодавно у книгарні Hatchuel в Парижі була придбана така ж книга з печаткою "Академічної читальні у Львові". І вона мала ще опис про те, що книга належала книготорговцю Люсьєну Бодіну з 1900-х років.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".