Макрон подарував Папі Римському книжку з печаткою львівської бібліотеки

Президент Франції Емманюель Макрон під час візиту у Ватикан подарував Папі Римському Франциску книжку з печаткою "Академічна читальня у Львові"

24 жовтня Президент Франції Еммануель Макрон у Ватикані зустрівся з Папою Римським Франциском. Макрон подарував Франциску перше франкомовне видання Імануїла Канта "Проєкт вічного миру" 1796 року. На першій сторінці книжки є печатка з польськомовним написом "Академічна читальня у Львові". Такі печатки ставлять книгозбірні на власні примірники. 

Академічна читальня у Львові - це польське студентське наукове товариство, що існувало у Львові з 1867 до 1939 року. Ця читальня не має нічого спільного з університетською бібліотекою, а є приватним зібранням.

 

Зображення книжки з печаткою опублікував у Twitter кореспондент французької католицької газети La Croix Лю Бесмонд де Сенневіль. У коментарях до його посту прозвучали запитання щодо шляху цієї книжки з львівської бібліотеки до рук Президента Франції. Звучали версії, що книжка могла бути викрадена "німцями, росіянами або французькими колаборантами" в часи Другої світової війни.

Водночас, керівник Польського інституту міжнародних відносин Славомір Дембскі закликав провести додаткові дослідження, перш ніж робити поспішні висновки. "Книгу можна було обміняти ще до Другої світової війни (як дублікат), на іншу книгу з колекції якоїсь іншої бібліотеки", – зазначив він.

Швейцарський журналіст Арно Бедат знайшов докази, що нещодавно у книгарні Hatchuel в Парижі була придбана така ж книга з печаткою "Академічної читальні у Львові". І вона мала ще опис про те, що книга належала книготорговцю Люсьєну Бодіну з 1900-х років.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.