У Мелітополі пам’ятник Леніну облили червоною фарбою

17 грудня у тимчасово окупованому Мелітополі пам’ятник Леніну облили червоною фарбою

17 грудня у тимчасово окупованому росіянами Мелітополі пам'ятник Леніну облили червоною фарбою.

Про це повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров у Telegram. 

"Окупанти що є сил намагаються занурити місто у радянські часи: повертають вулицям колишні назви та розставляють пам'ятники тоталітарного режиму. Але навіть після 10-ти місяців окупації жителі Мелітополя показують рашистам: їхній "рускій мір" ніколи не приживеться на українській землі. Незламні мелітопольці обливають пам'ятники російських ідолів фарбою прямо перед очима окупантів", - написав Іван Федоров. 

Пам'ятник Ленін знаходиться в кроковій доступності від відділку "поліції", де окупанти влаштували одну з катівень цивільних полонених.

Перед тим "побілів" пам'ятник сталінському кату Судоплатову, розташований в центрі міста біля обласного управління "поліції" та бюст КДБісту Бояринову, встановлений у центральному парку.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.