У Кропивницькому планують декомунізацію списку почесних громадян

Про це повідомляє Суспільне.

 

Провести декомунізацію переліку Почесних громадян міста Кропивницького запропонувала депутатка міської ради Кропивницького Валентина Яремчук.

Депутатка сказала, серед 40 почесних громадян можна побачити тих людей, які підпадають під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" через те, що обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР та інших союзних або автономних радянських республік. Наприклад:

  • Іван Конєв — радянський воєначальник, маршал СРСР, двічі Герой СРСР. Керував придушенням народного повстання в Угорщині у 1956 році, був одним з головних лідерів руху "сталіністів". Член ЦК КПРС 1952—1973. Депутат Верховної Ради СРСР I-VIII скликань.
  • Олександр Родимцев — радянський воєначальник, генерал-полковник, двічі Герой СРСР. Брав участь у вторгненні СРСР до Польщі. У 1940 брав активну участь в агресії СРСР до Фінляндії. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР II-III скликання.
  • Олексій Жадов — генерал Червоної армії, Герой СРСР.  Воював в Україні, Білорусі та Середній Азії проти представників національно-визвольних рухів. Депутат Верховної ради СРСР II скликання та VI-VII скликань.

Зі списком "Почесний громадянин міста Кропивницького" можна ознайомитися на сайті міськради.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".