У Кропивницькому планують декомунізацію списку почесних громадян

Про це повідомляє Суспільне.

 

Провести декомунізацію переліку Почесних громадян міста Кропивницького запропонувала депутатка міської ради Кропивницького Валентина Яремчук.

Депутатка сказала, серед 40 почесних громадян можна побачити тих людей, які підпадають під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" через те, що обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР та інших союзних або автономних радянських республік. Наприклад:

  • Іван Конєв — радянський воєначальник, маршал СРСР, двічі Герой СРСР. Керував придушенням народного повстання в Угорщині у 1956 році, був одним з головних лідерів руху "сталіністів". Член ЦК КПРС 1952—1973. Депутат Верховної Ради СРСР I-VIII скликань.
  • Олександр Родимцев — радянський воєначальник, генерал-полковник, двічі Герой СРСР. Брав участь у вторгненні СРСР до Польщі. У 1940 брав активну участь в агресії СРСР до Фінляндії. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР II-III скликання.
  • Олексій Жадов — генерал Червоної армії, Герой СРСР.  Воював в Україні, Білорусі та Середній Азії проти представників національно-визвольних рухів. Депутат Верховної ради СРСР II скликання та VI-VII скликань.

Зі списком "Почесний громадянин міста Кропивницького" можна ознайомитися на сайті міськради.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.