Музей Вінниці поповнився унікальною колекцією документів працівника дипмісії УНР

Півсоті документів належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині, членкині Українського Червоного Хреста за кордоном Розалії Вассер

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов.

"Унікальну колекцію - понад 50 позицій - отримав Музей Вінниці. Це документи, візитівки, марки, фотографії, які належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині Розалії Вассер, яка була медсестрою в армії УНР, а згодом представляла Український Червоний Хрест за кордоном", - написав Моргунов.

Поповнити фонди музею вдалося завдяки допомозі небайдужих людей. Адже пропозиція продажу діяла лише протягом кількох днів, тому у музеї не встигали офіційно придбати ці речі через музейну фондово-закупівельну комісію. Директор Олександр Федоришен оголосив збір коштів і протягом півтори години вдалося зібрати необхідну суму – 20 500 гривень.

З документів дізналися, що Сергій Пащенко був військовим аташе дипломатичної місії УНР в Римі. Надзвичайна дипломатична місія УНР розпочала свою діяльність у вересні 1919 року. Італійський уряд встановив лише фактичні контакти з місією без юридичного визнання. Серед комплексу документів є візитівка Дмитра Антоновича – голови цієї місії, співорганізатора Центральної Ради, сина видатного історика Володимира Антоновича. Розалія Вассер до 1920 року була медсестрою в Армії УНР, а пізніше постійною членкинею Українського Червоного Хреста за кордоном.
Після поразки Української революції 1917-1921 років Пащенко і Вассер опинилися в еміграції. В різні роки жили в Австрії, Швейцарії, Бельгії та Франції. Коли саме Сергій та Розалія побралися – наразі невідомо.
Тепер наукові співробітники музею зможуть опрацювати кожен документ і дослідити історію подружжя Пащенків. Згодом  побачити ці речі відвідувачі зможуть на одній із виставок Музею Вінниці.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.