У Києві відкрилася виставка картин до Дня Гідності та Свободи

Виставку під назвою "Щоденник екстреміста" презентували у музеї Революції Гідності

У Музеї Революції Гідності відкрилась виставка картин "Щоденник екстреміста", які відображають події під час Євромайдану.

 

Автор - Олексій Белюсенко, художник та учасник Євромайдану. Всі роботи виставки написані на основі його власних світлин, які він зробив на вулиці Михайла Грушевського та неподалік Будинку профспілок.

"Я добре пам'ятаю ці емоції, ці події, те, що мене вражало, подобалось, надихало. Навіть не як художника, а як людину. Там, звісно, було і небезпечно, і страшно, і холодно, і голодно - різне було. Але запам'яталося те, що біля тебе є хтось поруч, хто підставить своє плече. Ми навіть сумували, коли сиділи вдома - по Майдану, по духу, який там панував", - ділиться автор.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив, що головне у роботах - мить та атмосфера, а не хронологія подій.

"У назвах вказано навіть хронометраж, коли був зроблений знімок. Він уловлював ці миті, стоп-кадри Революції Гідності. Олексій Белюсенко говорив про Майдан, не глорифікуючи його - це дуже важливо. Говорив, що на Майдані були різні люди, різні події та емоції. Але він зафіксував те, що об'єднує людей - миті героїзму, громадянської відповідальності за долю країни, солідарність між людьми", - сказав директор.

Як зазначив сам художник, дуже знаково, що ця виставка відбулася саме сьогодні, коли українські захисники боронять нашу державу від ворога.

"Те, що зараз відбувається - це продовження нашої боротьби за свободу. Це той шлях і той податок, який ми платимо за свою свободу. І те, що кров кращих, я вважаю, людей проливається - це наша плата за наше майбутнє", - сказав Белюсенко.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".