У Києві відкрилася виставка картин до Дня Гідності та Свободи

Виставку під назвою "Щоденник екстреміста" презентували у музеї Революції Гідності

У Музеї Революції Гідності відкрилась виставка картин "Щоденник екстреміста", які відображають події під час Євромайдану.

 

Автор - Олексій Белюсенко, художник та учасник Євромайдану. Всі роботи виставки написані на основі його власних світлин, які він зробив на вулиці Михайла Грушевського та неподалік Будинку профспілок.

"Я добре пам'ятаю ці емоції, ці події, те, що мене вражало, подобалось, надихало. Навіть не як художника, а як людину. Там, звісно, було і небезпечно, і страшно, і холодно, і голодно - різне було. Але запам'яталося те, що біля тебе є хтось поруч, хто підставить своє плече. Ми навіть сумували, коли сиділи вдома - по Майдану, по духу, який там панував", - ділиться автор.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив, що головне у роботах - мить та атмосфера, а не хронологія подій.

"У назвах вказано навіть хронометраж, коли був зроблений знімок. Він уловлював ці миті, стоп-кадри Революції Гідності. Олексій Белюсенко говорив про Майдан, не глорифікуючи його - це дуже важливо. Говорив, що на Майдані були різні люди, різні події та емоції. Але він зафіксував те, що об'єднує людей - миті героїзму, громадянської відповідальності за долю країни, солідарність між людьми", - сказав директор.

Як зазначив сам художник, дуже знаково, що ця виставка відбулася саме сьогодні, коли українські захисники боронять нашу державу від ворога.

"Те, що зараз відбувається - це продовження нашої боротьби за свободу. Це той шлях і той податок, який ми платимо за свою свободу. І те, що кров кращих, я вважаю, людей проливається - це наша плата за наше майбутнє", - сказав Белюсенко.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.