Директор музею в окупованому Криму потрапив під санкції ЄС і Швейцарії через викрадення картин із Херсона

Директор музею в незаконно окупованому Криму Андрій Мальгін потрапив під санкції Євросоюзу та Швейцарії за те, що зберігає тисячі мистецьких творів, викрадених із Херсона.

Про це йдеться у санкційному списку від 23 червня, повідомляє Суспільне.

Європейський союз 23 червня запровадив одинадцятий пакет санкцій, зокрема і проти Мальгіна. Швейцарія приєдналася до цих санкцій 16 серпня.

"Андрій Мальгін є директором Центрального музею Тавриди в Сімферополі, в незаконно анексованому Криму. Твори мистецтва перевезли з Херсонського художнього музею до Центрального музею Тавриди в Сімферополі, де вони наразі зберігаються під його контролем. Перебуваючи на посаді, Андрій Мальгін несе відповідальність за підтримку та реалізацію дій і політики, які підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", — йдеться у поясненні Євросоюзу.

Також під санкції ЄС потрапила Наталія Леонідівна Десятова (Лютова), яку в липні 2022 року російська окупаційна влада поставила "директоркою" Херсонського музею. За даними ЄС, саме під контролем Десятової мистецькі роботи з Херсона вивезли в окупований Крим.

Уряд США окремо запровадив санкції проти Десятової за те, що вона "займалася або намагалася займатися діяльністю, яка підриває мир, безпеку, політичну стабільність або територіальну цілісність Сполучених Штатів, їхніх союзників або партнерів, від імені або в інтересах, прямо чи опосередковано, уряду Російської Федерації". За даними Державного департаменту США, Десятова керувала крадіжкою приблизно 10 000 предметів з колекції Херсонського музею.

У жовтні-листопаді 2022 року, незадовго до звільнення Херсона, російські військові незаконно забрали багато мистецьких творів із художнього музею. Картини та інші об'єкти забрали до Сімферопольського художнього музею (також відомого як Центральний музей Тавриди), який очолює Андрій Мальгін.

Художній музей російські окупанти розікрали на початку листопада 2022-го, з колекції, яка налічувала майже 14 тисяч одиниць, незаконно вилучили понад 11 тисяч творів мистецтва. Після відходу російських військ з міста будівля музею двічі потрапляла під обстріл і зазнавала ушкоджень. Зараз працівники Херсонського художнього музею продовжують ідентифікацію картин із колекції, викрадених росіянами.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.