IN MEMORIAM: Помер голова Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса Роман Круцик

На 79-му році відійшов у вічність Роман Круцик, багаторічний голова Київського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса

Про це повідомив його товариш Володимир Ковальчук, передає Правда.іф.

"Він ввійде в історію України, як той хто розпочав пошуки в 1989р. жертв комуністичних репресій 1939-1941 в "Дем'яновому Лазі". Я був очевидцем того дня, коли п.Роман Круцик якось весною 89-го запропонував мені піти в поле і разом з Іваном Павликівським, був також історик Ігор Андрухів, і ще кілька чоловік, і вони почали розповідати й показувати місця можливих захоронень. Через кілька місяці світ довідався про страшні злочини сталінського режиму...", - написав Володимир Ковальчук

Народився Роман Миколайович Круцик в с.Яблунів на Івано-Франківщині 6 липня 1945 року. 

Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту та юридичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка.

З 1988 р. — член УГС, голова першого в Івано-Франківській області осередку Т-ва "Меморіал"; пізніше — голова Івано-Франківської обласної організації товариства "Меморіал". Працював над дослідженням масових поховань жертв комуністичних репресій в урочищі Дем'янів Лаз на Івано-Франківщині.

1992 — був одним із засновників Конґресу українських націоналістів (КУН), очолив Івано-Франківську обласну орґанізацію КУН.

З 1999 року очолює Київську міську організацію Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного т-ва "Меморіал" ім. В.Стуса.

Під час парламентських виборів 2006 року займав 6-е місце в виборчому списку Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

2006–2007 — виконував обов'язки заступника голови Українського інституту національної пам'яті.

2007 — за його активної участі в Києві створено Музей совєтської окупації України, та стає його директором.

Парастас за Романом Круциком відбудеться 23 грудня о 17.00 в "Будинку смутку" в Івано-Франківську за адресою вул. Ребета. Похоронна процесія розпочнеться 24 грудня о 10.00 на цвинтарі в "Дем' яновому Лазі".

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.