АНОНС: Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці

У Києві 25 липня відбудеться лекція директора Музею Вінниці Олександра Федоришена "Меморіалізація місць пам'яті Української революції: досвід Вінниці"

Вінниця та її жителі мають давню традицію успішної боротьби як за право на самоврядність громади, так і за невід'ємне право на Незалежність, соборність та суверенність українських земель. Наріжний приклад – Українська революція 1917–1921 років.

Тоді на долю міста випала важлива місія державотворчого процесу – Вінниця де-факто тричі отримувала статус Тимчасової столиці УНР і ставала центром ухвалення важливих, а часом і доленосних рішень.

Під час заходу поговоримо про досвід Вінниці у відновленні й збереженні пам'яті про Першу Республіку та її Героїв: найменування вулиць, появу нових пам'ятників та меморіальних дошок, тематичні наукові виданння, проведення фестивалів військово-історичної реконструкції тощо.

Головний акцент лекції: історія віднайдення та дослідження Вінницького стрілецького цвинтаря вояків Галицької Армії та Армії УНР – потенційно одного із найбільших військових некрополів революційної доби на території України.

Тож, запрошуємо на чергову просвітницьку зустріч у межах циклу лекторіїв про памʼять та вшанування.

Лектор: Олександр Федоришен, історик, директор Музею Вінниці, засновник військово-історичного клубу "Лев і Архангел"

Організатори: Міністерство у справах ветеранів України, Національне військове меморіальне кладовище, Музей Вінниці та Національний музей Революції Гідності.

Де: простір Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану

Коли: 25 липня, 18:30

Вхід: вільний, реєстрація за посиланням 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.