Харківський театр перейменують на честь Григорія Квітки-Основ'яненка

Харківський академічний драматичний театр планують перейменувати на честь українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.

Про це повідомляє видання KHARKIV Today.

Раніше розглядали й інші варіанти, зокрема творців Розстріляного Відродження Майка Йогансена та Миколу Хвильового, але врешті вирішили віддати шану першому харківському драматургу. Його п'єси йдуть у театрах по всій Україні, але досі немає жодного закладу, який носив би ім'я Квітки-Основ'яненка.

Депутати профільної комісії Харківської обласної ради, глядачі театру, Інститут пам'яті, громадські організації та почесні громадяни підтримали ініціативу щодо перейменування театру на честь Григорія Квітки-Основ'яненка. 

Офіційне перейменування театру на честь Григорія Квітки-Основ'яненка очікується не раніше осені. Питання про перейменування спершу буде винесено на сесію обласної ради, а також плануються громадські слухання та круглі столи для обговорення цього важливого культурного кроку.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.