Усі розділи
Допомогти проекту

Харківський театр перейменують на честь Григорія Квітки-Основ'яненка

Харківський академічний драматичний театр планують перейменувати на честь українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.

3 липня 2024

Про це повідомляє видання KHARKIV Today.

Раніше розглядали й інші варіанти, зокрема творців Розстріляного Відродження Майка Йогансена та Миколу Хвильового, але врешті вирішили віддати шану першому харківському драматургу. Його п'єси йдуть у театрах по всій Україні, але досі немає жодного закладу, який носив би ім'я Квітки-Основ'яненка.

Депутати профільної комісії Харківської обласної ради, глядачі театру, Інститут пам'яті, громадські організації та почесні громадяни підтримали ініціативу щодо перейменування театру на честь Григорія Квітки-Основ'яненка. 

Офіційне перейменування театру на честь Григорія Квітки-Основ'яненка очікується не раніше осені. Питання про перейменування спершу буде винесено на сесію обласної ради, а також плануються громадські слухання та круглі столи для обговорення цього важливого культурного кроку.

 
Теми
Дивіться також
У Харкові демонтували постамент пам'ятника Пушкіну
Заповідник "Тустань" оцифрує евакуйовані з Харківського літературного музею рукописи
В Харкові пропонують перейменувати вулицю на честь загиблого в Чечні українського націоналіста
Семеро крутянців у Харкові
Сковорода замість Пушкіна. У Харкові пропонують перейменувати 65 топонімів
Тексти

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.
27 листопада 2024 — Артем Петрик

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".
24 листопада 2024 — Олександр Скрипник

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.
22 листопада 2024 — Олег Пустовгар

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.
15 листопада 2024 — Богдан Гудь
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
2 грудня, 17:36

Музею української діаспори передали архів художника та військового УНР Віктора Цимбала

2 грудня, 11:25

АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

29 листопада, 21:43

Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

29 листопада, 13:10

Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Всі новини