Сковорода замість Пушкіна. У Харкові пропонують перейменувати 65 топонімів

Міський голова Харкова Ігор Терехов пропонує перейменувати одну з цетральних вулиць міста, названу на честь російського поета Алєксандра Пушкіна, натомість назвавши її іменем українського філософа Григорія Сковороди.

Про це повідомляє Харківська міська рада.

Ввечері 24 січня міський голова Ігор Терехов повідомив, що після останніх обстрілів центра Харкова вирішив перейменувати Пушкінську.

"До вчорашнього дня я не поспішав із рішенням змінити назву вулиці Пушкінської. Я, як і багато харків'ян, завжди відчував, що Пушкін — це не про сучасну Росію, не про ту реальність, яку путінський режим намагається насаджувати, використовуючи велич історичних постатей для своєї вигоди. Але після того, як ворог завдав жахливих ударів по нашому місту, забрав життя невинних і перетворив будинки на руїни, ми бачимо реальну ціну таких рішень", — написав він у своєму телеграм-каналі.

Ігор Терехов запропонував перейменувати вулицю Пушкінську на вулицю Григорія Сковороди.

"Я пропоную дати вулиці ім'я нашого великого земляка — Григорія Сковороди. Людини, чия філософія життя та свободи була в корені протилежною імперським амбіціям. Він учив нас цінувати життя та свободу кожної людини, і ці принципи є найкращою відповіддю на виклики, з якими ми зараз стикаємося", — пояснив мер Харкова.

З 24 до 26 січня триває громадське обговорення у формі електронного опитування.

Серед пропозицій:

  • вулицю Пушкінська замінити на Григорія Сковороди;
  • вулицю Короленка — на Миколаївську;
  • вулицю Ромена Роллана — на Леся Курбаса;
  • вулицю Омську — на Бахмутську;
  • вулицю Хабарова — на Хладопромівську;
  • майдан Першого Травня — на майдан Іподрому.

Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна за посиланням.

 

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.