До Музею ім Д.І. Яворницького у Дніпрі передали «половецьку бабу»

До Дніпровського національного історичного музею ім Д.І. Яворницького було передано камʼяну половецьку скульптуру.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров. 

Кам'яну половецьку скульптуру було евакуйовано Хорунжою службою 3-ї ОШБр з села Миролюбівка, за 2 км від фронту. Цій скульптурі майже 1000 років і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація відбувалась під звуки роботи артилерії. 

"Ця війна - це не просто війна "1/6 суши планєти" за українські діаманти чи нафту. Ця війна московії за знищення нашої ідентичності, за стирання нашої історії та випалення нашого коріння. Московська імперія не може існувати та створювати свої історичні міфи, коли поруч є свідок їхньої брехні та грабунків. Коли поруч ті, у кого вона століттями крала історію Русі, героїку предківської слави!", - зазначив Олександр Алфьоров.

Хорунжа служба 3-ї ОШБр не лише займається роботою з особовим складом бригади, але й рятує історичні артефакти.

На сьогоднішній день вже понад півтора десятки українських музеїв – від національного до районного рівнів отримали експонати від групи.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.