До Музею ім Д.І. Яворницького у Дніпрі передали «половецьку бабу»

До Дніпровського національного історичного музею ім Д.І. Яворницького було передано камʼяну половецьку скульптуру.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров. 

Кам'яну половецьку скульптуру було евакуйовано Хорунжою службою 3-ї ОШБр з села Миролюбівка, за 2 км від фронту. Цій скульптурі майже 1000 років і вона опинилась під загрозою знищення російськими окупантами. Евакуація відбувалась під звуки роботи артилерії. 

"Ця війна - це не просто війна "1/6 суши планєти" за українські діаманти чи нафту. Ця війна московії за знищення нашої ідентичності, за стирання нашої історії та випалення нашого коріння. Московська імперія не може існувати та створювати свої історичні міфи, коли поруч є свідок їхньої брехні та грабунків. Коли поруч ті, у кого вона століттями крала історію Русі, героїку предківської слави!", - зазначив Олександр Алфьоров.

Хорунжа служба 3-ї ОШБр не лише займається роботою з особовим складом бригади, але й рятує історичні артефакти.

На сьогоднішній день вже понад півтора десятки українських музеїв – від національного до районного рівнів отримали експонати від групи.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.