АНОНС: Лекція Івана Монолатія про образ дружини українського авантюриста Якова Макогона

24 жовтня у Львові відбудеться лекція історика Івана Монолатія "Вигадати собі шпигуна. Як (не)адміральська донька С’юзен Фаллон створила американського героя та українського авантюриста Якова Макогона".

Про це інформує УКУ.

Історія американки ірландського походження, імовірної агентки американської секретної служби С'юзен Макогін, дружини американського патріота та самозваного "князя Розумовського", уродженця В'язової на Жовківщині, греко-католика, другого лейтенанта Корпусу морської піхоти США, авіатора та розвідника Якова Макогона. Історія "складного" кохання – із третім зайвим, законним чоловіком. Ймовірний образ Макогонихи в історичному романі української еміграції розглянемо на лекції дослідника Івана Монолатія.

Іван Монолатій – доктор політичних наук, професор, лавреат премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті", професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ). Автор книжки "Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина" (2023).

Коли: 24 жовтня, 16:45–18:00

Де: Гуманітарний факультет Українського католицького університету, авд. 424 (семінарська кімната) (м. Львів, вул. Козельницька, 2а)

Трансляція онлайн на платформі ZOOM.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.