АНОНС: Лекція Івана Монолатія про образ дружини українського авантюриста Якова Макогона

24 жовтня у Львові відбудеться лекція історика Івана Монолатія "Вигадати собі шпигуна. Як (не)адміральська донька С’юзен Фаллон створила американського героя та українського авантюриста Якова Макогона".

Про це інформує УКУ.

Історія американки ірландського походження, імовірної агентки американської секретної служби С'юзен Макогін, дружини американського патріота та самозваного "князя Розумовського", уродженця В'язової на Жовківщині, греко-католика, другого лейтенанта Корпусу морської піхоти США, авіатора та розвідника Якова Макогона. Історія "складного" кохання – із третім зайвим, законним чоловіком. Ймовірний образ Макогонихи в історичному романі української еміграції розглянемо на лекції дослідника Івана Монолатія.

Іван Монолатій – доктор політичних наук, професор, лавреат премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті", професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ). Автор книжки "Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина" (2023).

Коли: 24 жовтня, 16:45–18:00

Де: Гуманітарний факультет Українського католицького університету, авд. 424 (семінарська кімната) (м. Львів, вул. Козельницька, 2а)

Трансляція онлайн на платформі ZOOM.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.