АНОНС: презентація книги Любові Загоровської "Таборові діти"

7 жовтня у Тернополі відбудеться презентація нової книги письменниці та журналістки Любові Загоровської "Таборові діти".

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це відверті й болючі спогади тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання.

Любов Загоровська — журналістка, письменниця. Народилася і мешкає в Івано-Франківську. Навчалася на філологічному факультеті Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Після закінчення працювала в обласній науковій бібліотеці ім. І. Франка, потім журналісткою місцевих ЗМІ. Авторка поетичної книги "Назустріч вітру", яка була відзначена міською літературною премією ім. І. Франка, роману "Коли були ми…", збірки оповідань "На їхніх маленьких плечах…", казок "Завдання для Бабайка, або Різдвяна плутанина", книжки спогадів "#МояУПА" та книги свідчень "Таборові діти".

Модеруватиме розмову Юлія Нагорна.

Коли: 7 жовня, 19:00

Місце зустрічі: м. Тернопіль, креативний кластер "Nа пошті" (вул. Коперника, 4)

Придбати книгу "Таборові діти" можна на сайті Видавництва Старого Лева.

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?