Ґжеґож Мотика отримав нагороду імені Єжи Ґедройця за книжку про акцію "Вісла"

Директор Військово-історичного бюро професор Ґжеґож Мотика отримав нагороду імені Єжи Ґедройця за книжку "Акція Вісла’47-комуністична етнічна чистка".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Відзнаку вручили вручена 23 жовтня під час урочистої інавгурації 80-го навчального року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) у Любліні.

Цьогоріч на здобуття премії було висунуто 12 книжок. Професор Ґжеґож Мотика отримав нагороду імені Єжи Ґедройця та грошову премію у розмірі 25 000 злотих за монографію  "Акція Вісла'47-комуністична етнічна чистка".

Мотика, висловлюючи вдячність за відзнаку, підкреслив, що редактор Єжи Ґедройць приділив багато уваги операції "Вісла", а його журнали опублікували перші чесні праці про цю акцію.

Премія імені Єжи Ґедройця – гуманітарна премія, заснована 2001 року сенатом університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Присуджується за дослідження паризької спадщини польського часопису "Культура" або за творче продовження ідей Єжи Ґедройця.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.