У Польщі завершили ремонтні роботи на кладовищі воїнів УНР

У місті Каліш на заході Польщі завершено ремонтні робoти на кладовищі воїнів УНР Каліш-Щипйорно, що тривали з 2023 року.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив колишній голова Обʼєднання українців у Польщі Юрій Рейт.

На кладовищі встановлено 240 хрестів, більшість має металеве обрамлення. Під час ремонтних робіт було знято верхній пласт землі та зібрано фрагменти оригінальних довоєнних хрестів, які були під землею. Було вирішено вкласти ці елементи у нові металеві хрести.

На цьому кладовищі у довоєнний час було до 400 хрестів на могилах, за архівними даними встановлено наявність 300, а також підтверджені 190 прізвищ похованих тут людей. Рейт зауважив, що значною мірою це вдалося зробити завдяки архівам і книжкам історика з Перемишля Олександра Колянчука.

 

Тут також виявили кілька єврейських і кримськотатарських поховань – ці люди також служили у війську УНР.

Військовий цвинтар діяв з 1921 по 1940 рр. Після приходу радянської армії на кладовищі був підірваний монумент у пам'ять про вояків УНР. Процес відновлення кладовища розпочався в 1990 році. Процес тривав до 1999 року, коли цю територію було загороджено, але далі у питанні відновлення некрополя виникла пауза аж до 2013 року, коли тут було знято верхній пласт землі й виявлено залишки козацьких хрестів. Власне реновація розпочалася в 2023 році зусиллями української і польської сторін.

На кладовищі також встановлено гранітний монумент із тризубом, подібний до знищеного радянською армією. На ньому є напис українською мовою "Тим, що вмерли, але не зрадили України. Українська Армія". На інформаційній таблиці на вході на кладовище і біля памʼятника зазначено встановлені 190 прізвищ похованих.

 

Тут покояться воїни 1-ї Запорізької , 4-ї Київської, 5-ї Херсонської та 6-ї Січової стрілецьких дивізій УНР. Серед них - генерал-хорунжий Наум Никонів, полковники Володимир Бокітько, Олександр Вовк, Олекса Воронін, Дмитро Гудзів, Микола Єфремов, інші офіцери, старшини, прості козаки і члени їхніх сімей.

Закінчення ремонту цього кладовища завершує проєкт з відновлення українських військових некрополів у Польщі з нагоди 100-річчя Української революції 1917-1921, в межах якого були відновлені цвинтарі в Ланьцуті, Варшаві, Любліні.

Відновлення кладовища відбулося за сприяння та участю Українського історичного товариства в Польщі, посольства України в РП, Національного інституту відновлення історичних памʼяток при Міністерстві культури і національної спадщини Польщі, підрядних компаній. Проєкт співфінансований Міністерством культури і національної спадщини РП та Офісом воєводи Великопольського воєводства.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.