У Польщі завершили ремонтні роботи на кладовищі воїнів УНР

У місті Каліш на заході Польщі завершено ремонтні робoти на кладовищі воїнів УНР Каліш-Щипйорно, що тривали з 2023 року.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив колишній голова Обʼєднання українців у Польщі Юрій Рейт.

На кладовищі встановлено 240 хрестів, більшість має металеве обрамлення. Під час ремонтних робіт було знято верхній пласт землі та зібрано фрагменти оригінальних довоєнних хрестів, які були під землею. Було вирішено вкласти ці елементи у нові металеві хрести.

На цьому кладовищі у довоєнний час було до 400 хрестів на могилах, за архівними даними встановлено наявність 300, а також підтверджені 190 прізвищ похованих тут людей. Рейт зауважив, що значною мірою це вдалося зробити завдяки архівам і книжкам історика з Перемишля Олександра Колянчука.

 

Тут також виявили кілька єврейських і кримськотатарських поховань – ці люди також служили у війську УНР.

Військовий цвинтар діяв з 1921 по 1940 рр. Після приходу радянської армії на кладовищі був підірваний монумент у пам'ять про вояків УНР. Процес відновлення кладовища розпочався в 1990 році. Процес тривав до 1999 року, коли цю територію було загороджено, але далі у питанні відновлення некрополя виникла пауза аж до 2013 року, коли тут було знято верхній пласт землі й виявлено залишки козацьких хрестів. Власне реновація розпочалася в 2023 році зусиллями української і польської сторін.

На кладовищі також встановлено гранітний монумент із тризубом, подібний до знищеного радянською армією. На ньому є напис українською мовою "Тим, що вмерли, але не зрадили України. Українська Армія". На інформаційній таблиці на вході на кладовище і біля памʼятника зазначено встановлені 190 прізвищ похованих.

 

Тут покояться воїни 1-ї Запорізької , 4-ї Київської, 5-ї Херсонської та 6-ї Січової стрілецьких дивізій УНР. Серед них - генерал-хорунжий Наум Никонів, полковники Володимир Бокітько, Олександр Вовк, Олекса Воронін, Дмитро Гудзів, Микола Єфремов, інші офіцери, старшини, прості козаки і члени їхніх сімей.

Закінчення ремонту цього кладовища завершує проєкт з відновлення українських військових некрополів у Польщі з нагоди 100-річчя Української революції 1917-1921, в межах якого були відновлені цвинтарі в Ланьцуті, Варшаві, Любліні.

Відновлення кладовища відбулося за сприяння та участю Українського історичного товариства в Польщі, посольства України в РП, Національного інституту відновлення історичних памʼяток при Міністерстві культури і національної спадщини Польщі, підрядних компаній. Проєкт співфінансований Міністерством культури і національної спадщини РП та Офісом воєводи Великопольського воєводства.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.