У Польщі завершили ремонтні роботи на кладовищі воїнів УНР

У місті Каліш на заході Польщі завершено ремонтні робoти на кладовищі воїнів УНР Каліш-Щипйорно, що тривали з 2023 року.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив колишній голова Обʼєднання українців у Польщі Юрій Рейт.

На кладовищі встановлено 240 хрестів, більшість має металеве обрамлення. Під час ремонтних робіт було знято верхній пласт землі та зібрано фрагменти оригінальних довоєнних хрестів, які були під землею. Було вирішено вкласти ці елементи у нові металеві хрести.

На цьому кладовищі у довоєнний час було до 400 хрестів на могилах, за архівними даними встановлено наявність 300, а також підтверджені 190 прізвищ похованих тут людей. Рейт зауважив, що значною мірою це вдалося зробити завдяки архівам і книжкам історика з Перемишля Олександра Колянчука.

 

Тут також виявили кілька єврейських і кримськотатарських поховань – ці люди також служили у війську УНР.

Військовий цвинтар діяв з 1921 по 1940 рр. Після приходу радянської армії на кладовищі був підірваний монумент у пам'ять про вояків УНР. Процес відновлення кладовища розпочався в 1990 році. Процес тривав до 1999 року, коли цю територію було загороджено, але далі у питанні відновлення некрополя виникла пауза аж до 2013 року, коли тут було знято верхній пласт землі й виявлено залишки козацьких хрестів. Власне реновація розпочалася в 2023 році зусиллями української і польської сторін.

На кладовищі також встановлено гранітний монумент із тризубом, подібний до знищеного радянською армією. На ньому є напис українською мовою "Тим, що вмерли, але не зрадили України. Українська Армія". На інформаційній таблиці на вході на кладовище і біля памʼятника зазначено встановлені 190 прізвищ похованих.

 

Тут покояться воїни 1-ї Запорізької , 4-ї Київської, 5-ї Херсонської та 6-ї Січової стрілецьких дивізій УНР. Серед них - генерал-хорунжий Наум Никонів, полковники Володимир Бокітько, Олександр Вовк, Олекса Воронін, Дмитро Гудзів, Микола Єфремов, інші офіцери, старшини, прості козаки і члени їхніх сімей.

Закінчення ремонту цього кладовища завершує проєкт з відновлення українських військових некрополів у Польщі з нагоди 100-річчя Української революції 1917-1921, в межах якого були відновлені цвинтарі в Ланьцуті, Варшаві, Любліні.

Відновлення кладовища відбулося за сприяння та участю Українського історичного товариства в Польщі, посольства України в РП, Національного інституту відновлення історичних памʼяток при Міністерстві культури і національної спадщини Польщі, підрядних компаній. Проєкт співфінансований Міністерством культури і національної спадщини РП та Офісом воєводи Великопольського воєводства.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.