АНОНС: Фотодокументальна виставка "Жінки в прицілі НКВД"

Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" запрошує на відкриття фотодокументальної виставки "Жінки в прицілі НКВД".

Фотодокументальна виставка "Жінки в прицілі НКВД" присвячена репресованим жінкам із Биківнянського мартиролога. Як жилося й велося жінкам у роки сталінізму? Як змінювалися владні наративи та вимоги до "нової жінки"? 12 індивідуальних історій різних за віком, освітою, походженням, професією людей.

До слова запрошені:

Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України;

Тетяна Шептицька, заступник ген.директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили";

Ольга Бажан, директор ЦДАГОУ;

Андрій Когут, директор ГДА СБУ;

Роман Подкур, с.н.с. Інституту історії, голова Національної комісії з реабілітації.

Лірично-музичний супровід у виконанні бардеси й поетки Валентини Захабури.

Партнерами Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" у цій виставці стали Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки і Галузевий державний архів СБУ.

Коли: 23 січня о 12:00

Де: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного, м. Київ, проспект Берестейський, 50

Вхід вільний.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.