На Майдані Незалежності відбудеться символічне прощання з Андрієм Парубієм

Колишнього Голову Верховної Ради України Андрія Парубія, якого вбили 30 серпня, поховають на Личаківському цвинтарі у Львові.

У Києві символічна церемонія прощання з Андрієм Парубієм відбудеться 1 вересня на Майдані Незалежності. 

"Для нас він один із провідників Майдану 2004 та 2013-2014. Тому вважаємо важливим попрощатися з ним саме на цьому святому місці. Приходьте на символічне прощання з Андрієм 1 вересня на 18:30, запрошуйте інших. Пригадаймо "про великі дні наших Визвольних змагань"", - закликав на своїй сторінці у Фейсбук історик і нардеп Володимир В'ятрович.

Мер Львова Андрій Садовий повідомив, що ексголову Верховної Ради поховають на Личаківському цвинтарі.

1 вересня о 19:00 в Архикатедральному Соборі святого Юра відбудеться парастас.

2 вересня, о 12:00 у Соборі святого Юра розпочнеться чин похорону. Близько 13:30 на площі Ринок, біля міської Ратуші, відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Нагадаємо, політик Андрій Парубій загинув 30 серпня у Львові унаслідок збройного нападу.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.