Європарламент ухвалив резолюцію, яка засуджує агресію Росії проти України

Європейський парламент ухвалив резолюцію, де засудив систематичну фальсифікацію історичних аргументів Росією з метою виправдання незаконної агресивної війни проти України.

Про це повідомляється на сайті Європейського парламенту.

За резолюцію проголосували 480 депутатів, 58 проголосували проти й 48 – утрималися.

Парламент також засудив "нездатність Росії встановити відповідальність за радянські злочини та придушення спроб провести історичні дослідження з цих питань". У документі вказується, що такі практики посприяли відродженню Москвою імперіалістичних політик й використанню історії зі злочинною метою.

У зв'язку з цим Європарламент виступив із "рішучим закликом" до ЄС та держав-членів посилити та краще координувати зусилля для "швидкої та жорсткої протидії російській дезінформації, іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню". Крім цього, євродепутати наголосили на необхідності активно просувати медіаграмотність, підтримувати якісні медіа та професійну журналістику, а також досліджувати нові гібридні технології впливу.

Резолюція також закликає ЄС розширити санкції проти російських медіа, залучених до дезінформаційних кампаній з виправдання агресивної війни Росії проти України. Автори документа закликають країни ЄС ретельно застосовувати ці санкції й виділяти належні ресурси на ефективну протидію подібним гібридним атакам. Депутати Європарламенту також хочуть, щоб ЄС посилив підтримку незалежних російських медіа у вигнанні для сприяння наявності різноманітних голосів у російськомовних медіа.

"Парламент глибоко стурбований нещодавніми заявами компаній соціальних мереж про послаблення їхніх правил перевірки фактів і модерації, оскільки це сприятиме подальшому поширенню російської кампанії з дезінформації по всьому світу", — йдеться на сайті Європарламенту.

Варто зазначити, що в резолюції Європарламенту щодо засудження використання Росією дезінформації для виправдання війни в Україні вперше було використано термін "рашизм", введений в офіційний політичний лексикон постановою Верховної Ради від 2 травня 2023 року, з прямим посиланням на відповідну постанову ВР. 

"Європейський парламент реагує на заяву Верховної Ради України від 2 травня 2023 року щодо ідеології "рашизму", засуджуючи націоналістичну імперіалістичну ідеологію, політику та практику нинішнього російського режиму; наголошує на несумісності цієї ідеології та політики, а також цих практик з міжнародним правом та європейськими цінностями", – йдеться в резолюції.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.