Європарламент ухвалив резолюцію, яка засуджує агресію Росії проти України

Європейський парламент ухвалив резолюцію, де засудив систематичну фальсифікацію історичних аргументів Росією з метою виправдання незаконної агресивної війни проти України.

Про це повідомляється на сайті Європейського парламенту.

За резолюцію проголосували 480 депутатів, 58 проголосували проти й 48 – утрималися.

Парламент також засудив "нездатність Росії встановити відповідальність за радянські злочини та придушення спроб провести історичні дослідження з цих питань". У документі вказується, що такі практики посприяли відродженню Москвою імперіалістичних політик й використанню історії зі злочинною метою.

У зв'язку з цим Європарламент виступив із "рішучим закликом" до ЄС та держав-членів посилити та краще координувати зусилля для "швидкої та жорсткої протидії російській дезінформації, іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню". Крім цього, євродепутати наголосили на необхідності активно просувати медіаграмотність, підтримувати якісні медіа та професійну журналістику, а також досліджувати нові гібридні технології впливу.

Резолюція також закликає ЄС розширити санкції проти російських медіа, залучених до дезінформаційних кампаній з виправдання агресивної війни Росії проти України. Автори документа закликають країни ЄС ретельно застосовувати ці санкції й виділяти належні ресурси на ефективну протидію подібним гібридним атакам. Депутати Європарламенту також хочуть, щоб ЄС посилив підтримку незалежних російських медіа у вигнанні для сприяння наявності різноманітних голосів у російськомовних медіа.

"Парламент глибоко стурбований нещодавніми заявами компаній соціальних мереж про послаблення їхніх правил перевірки фактів і модерації, оскільки це сприятиме подальшому поширенню російської кампанії з дезінформації по всьому світу", — йдеться на сайті Європарламенту.

Варто зазначити, що в резолюції Європарламенту щодо засудження використання Росією дезінформації для виправдання війни в Україні вперше було використано термін "рашизм", введений в офіційний політичний лексикон постановою Верховної Ради від 2 травня 2023 року, з прямим посиланням на відповідну постанову ВР. 

"Європейський парламент реагує на заяву Верховної Ради України від 2 травня 2023 року щодо ідеології "рашизму", засуджуючи націоналістичну імперіалістичну ідеологію, політику та практику нинішнього російського режиму; наголошує на несумісності цієї ідеології та політики, а також цих практик з міжнародним правом та європейськими цінностями", – йдеться в резолюції.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.