Європарламент ухвалив резолюцію, яка засуджує агресію Росії проти України

Європейський парламент ухвалив резолюцію, де засудив систематичну фальсифікацію історичних аргументів Росією з метою виправдання незаконної агресивної війни проти України.

Про це повідомляється на сайті Європейського парламенту.

За резолюцію проголосували 480 депутатів, 58 проголосували проти й 48 – утрималися.

Парламент також засудив "нездатність Росії встановити відповідальність за радянські злочини та придушення спроб провести історичні дослідження з цих питань". У документі вказується, що такі практики посприяли відродженню Москвою імперіалістичних політик й використанню історії зі злочинною метою.

У зв'язку з цим Європарламент виступив із "рішучим закликом" до ЄС та держав-членів посилити та краще координувати зусилля для "швидкої та жорсткої протидії російській дезінформації, іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню". Крім цього, євродепутати наголосили на необхідності активно просувати медіаграмотність, підтримувати якісні медіа та професійну журналістику, а також досліджувати нові гібридні технології впливу.

Резолюція також закликає ЄС розширити санкції проти російських медіа, залучених до дезінформаційних кампаній з виправдання агресивної війни Росії проти України. Автори документа закликають країни ЄС ретельно застосовувати ці санкції й виділяти належні ресурси на ефективну протидію подібним гібридним атакам. Депутати Європарламенту також хочуть, щоб ЄС посилив підтримку незалежних російських медіа у вигнанні для сприяння наявності різноманітних голосів у російськомовних медіа.

"Парламент глибоко стурбований нещодавніми заявами компаній соціальних мереж про послаблення їхніх правил перевірки фактів і модерації, оскільки це сприятиме подальшому поширенню російської кампанії з дезінформації по всьому світу", — йдеться на сайті Європарламенту.

Варто зазначити, що в резолюції Європарламенту щодо засудження використання Росією дезінформації для виправдання війни в Україні вперше було використано термін "рашизм", введений в офіційний політичний лексикон постановою Верховної Ради від 2 травня 2023 року, з прямим посиланням на відповідну постанову ВР. 

"Європейський парламент реагує на заяву Верховної Ради України від 2 травня 2023 року щодо ідеології "рашизму", засуджуючи націоналістичну імперіалістичну ідеологію, політику та практику нинішнього російського режиму; наголошує на несумісності цієї ідеології та політики, а також цих практик з міжнародним правом та європейськими цінностями", – йдеться в резолюції.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.