Європарламент ухвалив резолюцію, яка засуджує агресію Росії проти України

Європейський парламент ухвалив резолюцію, де засудив систематичну фальсифікацію історичних аргументів Росією з метою виправдання незаконної агресивної війни проти України.

Про це повідомляється на сайті Європейського парламенту.

За резолюцію проголосували 480 депутатів, 58 проголосували проти й 48 – утрималися.

Парламент також засудив "нездатність Росії встановити відповідальність за радянські злочини та придушення спроб провести історичні дослідження з цих питань". У документі вказується, що такі практики посприяли відродженню Москвою імперіалістичних політик й використанню історії зі злочинною метою.

У зв'язку з цим Європарламент виступив із "рішучим закликом" до ЄС та держав-членів посилити та краще координувати зусилля для "швидкої та жорсткої протидії російській дезінформації, іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню". Крім цього, євродепутати наголосили на необхідності активно просувати медіаграмотність, підтримувати якісні медіа та професійну журналістику, а також досліджувати нові гібридні технології впливу.

Резолюція також закликає ЄС розширити санкції проти російських медіа, залучених до дезінформаційних кампаній з виправдання агресивної війни Росії проти України. Автори документа закликають країни ЄС ретельно застосовувати ці санкції й виділяти належні ресурси на ефективну протидію подібним гібридним атакам. Депутати Європарламенту також хочуть, щоб ЄС посилив підтримку незалежних російських медіа у вигнанні для сприяння наявності різноманітних голосів у російськомовних медіа.

"Парламент глибоко стурбований нещодавніми заявами компаній соціальних мереж про послаблення їхніх правил перевірки фактів і модерації, оскільки це сприятиме подальшому поширенню російської кампанії з дезінформації по всьому світу", — йдеться на сайті Європарламенту.

Варто зазначити, що в резолюції Європарламенту щодо засудження використання Росією дезінформації для виправдання війни в Україні вперше було використано термін "рашизм", введений в офіційний політичний лексикон постановою Верховної Ради від 2 травня 2023 року, з прямим посиланням на відповідну постанову ВР. 

"Європейський парламент реагує на заяву Верховної Ради України від 2 травня 2023 року щодо ідеології "рашизму", засуджуючи націоналістичну імперіалістичну ідеологію, політику та практику нинішнього російського режиму; наголошує на несумісності цієї ідеології та політики, а також цих практик з міжнародним правом та європейськими цінностями", – йдеться в резолюції.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.