IN MEMORIAM: Відійшов у вічність латиський поет, громадський діяч та дипломат Яніс Петерс

27 січня у віці 85 років помер латиський поет, публіцист, громадський діяч та дипломат Яніс Петерс.

Про це повідомив Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У період Третього пробудження Латвії (1986 – 1991 роки), що завершився відновленням державної незалежності Латвійської Республіки, Яніс Петерс, тоді перший секретар Спілки письменників Латвії, зіграв важливу об'єднувальну роль у суспільно-політичних процесах, що призвели до створення Народного фронту Латвії та схваленню 4 травня 1990 року Верховною Радою Латвійської РСР Декларації про відновлення незалежності Латвійської Республіки (Deklarācija Par Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanu).

"Як учасник тодішніх політичних подій у Латвії та перший голова створеної в листопаді 1989 року Асоціації національних культурних товариств Латвії (АНКОЛ), я мав можливість неодноразових зустрічей і бесід в Янісом Петерсом. Будучи надзвичайно завантаженим подіями, що відбувалися в/та навколо Латвії, Яніс Петерс, як і його найближчі колеги, дуже жваво цікавився боротьбою кримськотатарського народу за повернення на свою Батьківщину, сприяв публікаціям матеріалів про історію та культуру кримськотатарського народу у латиських газетах", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров зазначив, що у складі З'їзду народних депутатів СРСР (1989 – 1991) Яніс Петерс разом з іншими депутатами – членами Народного фронту Латвії активно сприяв прийняттю рішень, спрямованих на відновлення прав кримськотатарського народу.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.