Директоркою центру сучасного мистецтва у Варшаві стане українська кураторка Анна Лазар

Новою директоркою Центру сучасного мистецтва "Замок Уяздовський у Варшаві" стане кураторка, письменниця та перекладачка Анна Лазар. Протягом тривалого часу вона працювала у Польському інституті в Києві, а нині є однією з кураторок виставки "Р.Е.П. Історія" у Національному художньому музеї (NAMU).

Про це повідомили у Міністерстві культури та національної спадщини Польщі, пише Суспільне.

На відкритий конкурс на посаду директора чи директорки центру сучасного мистецтва у Варшаві загалом подалося 11 осіб, 10 з яких виконали формальні умови. Рішенням конкурсної комісії обрали саме Анну Лазар.

Обґрунтовуючи свій вибір, там зазначили, що саме вона "продемонструвала добре знання поточної ситуації та історичного розвитку інституції", а її програмна концепція гарантує реалізацію усіх цілей центру, а також розвиток і збагачення його колекції.

Вибір конкурсної комісії затвердила міністерка культури і національної спадщини Ганна Врублевська.

Центр сучасного мистецтва "Замок Уяздовський" — культурна інституція, заснована у 1985 році, розташована в будівлі замку Уяздовського, варшавської резиденції польського короля Августа II. Центр займається створенням, експонуванням та документуванням сучасного польського та закордонного мистецтва.

Анна Лазар — кураторка, письменниця, перекладачка. Вона була кураторкою програми міжнародної мистецької співпраці Wolne Słowo в межах проєкту "Місто літератури Гданськ" (2022–2024). Також працювала заступницею директора та в. о. директорки Польського інституту в Києві (2008–2014) та кураторкою Музею мистецтв у Лодзі (2021–2022).

Наразі вона також є членкинею Жіночого архіву Інституту літературних досліджень Польської академії наук (IBL PAN) та польської секції Міжнародної асоціації мистецтвознавців (AICA).

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.