IN MEMORIAM: Відійшов у вічність художник-графік Василь Чебаник

На 92 році життя помер український художник-графік, автор шрифту Рутенія і лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник.

Про це сповістила Національна академія мистецтв України.

"13-го березня на 92 році пішов з життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким", — йдеться у повідомленні.

Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року у селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.

Василь Чебаник - заслужений діяч мистецтв України. Працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації. Створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лауреатом Шевченківської премії за проєкт "Графіка української мови" 2019 року.

Станом на 2021 рік було створено 45 шрифтів для української абетки, зокрема і шрифту Рутенія, який прикрашає Конституцію України. Шрифти, розроблені Василем Чебаником, використовує Верховна Рада України, Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, де він працював завідувачем кафедри графічних мистецтв та графічного дизайну, Національний університет Києво-Могилянська академія.

Серед відомих творів, до яких Чебаник створив ілюстрації: Камінний господар і Досвітні вогні Лесі Українки (1965), Собор паризької Богоматері Віктора Гюго (1976), Нічні роздуми старого майстра Миколи Бажана (1976), Так ніхто не кохав Володимира Сосюри (1987), Дорога болю Василя Стуса (1990) та ін.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.