IN MEMORIAM: Відійшов у вічність художник-графік Василь Чебаник

На 92 році життя помер український художник-графік, автор шрифту Рутенія і лауреат Шевченківської премії Василь Чебаник.

Про це сповістила Національна академія мистецтв України.

"13-го березня на 92 році пішов з життя український художник-графік, майстер каліграфії, член-кореспондент відділення образотворчого мистецтва Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, професор Василь Чебаник. Колектив НАМ України глибоко сумує з приводу смерті Василя Яковича та висловлює щире співчуття рідним і близьким", — йдеться у повідомленні.

Василь Чебаник народився 5 серпня 1933 року у селі Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут.

Василь Чебаник - заслужений діяч мистецтв України. Працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації. Створював художнє оформлення та ілюстрації до книг. Також Чебаник є лауреатом Шевченківської премії за проєкт "Графіка української мови" 2019 року.

Станом на 2021 рік було створено 45 шрифтів для української абетки, зокрема і шрифту Рутенія, який прикрашає Конституцію України. Шрифти, розроблені Василем Чебаником, використовує Верховна Рада України, Національна академія мистецтв України, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, де він працював завідувачем кафедри графічних мистецтв та графічного дизайну, Національний університет Києво-Могилянська академія.

Серед відомих творів, до яких Чебаник створив ілюстрації: Камінний господар і Досвітні вогні Лесі Українки (1965), Собор паризької Богоматері Віктора Гюго (1976), Нічні роздуми старого майстра Миколи Бажана (1976), Так ніхто не кохав Володимира Сосюри (1987), Дорога болю Василя Стуса (1990) та ін.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.