В Аргентині розсекретять документи про нацистів, які втекли туди після Другої світової війни

Аргентина планує розсекретити документи, пов’язані з діячами нацистської Німеччини, які після завершення Другої світової війни знайшли притулок у країні.

Відповідне доручення видав президент Аргентини Хав'єр Мілей, пише видання Infobae.

Про публікацію цієї інформації президента Аргентини попросив американський сенатор-республіканець Стів Дейнс.

"Був указ, який наказував розсекретити всі ці архіви, і це ніколи не було зроблено. Президент заявляє, що це архіви частини історії Аргентини, і вони повинні бути оприлюднені... Немає причин захищати інформацію", - сказав глава уряду Аргентини Гільєрмо Франкос.

Аргентина опублікує архівні дані, які зберігає міністерство оборони країни та фінансові дані 40-50-х років XX століття. Тоді країна прийняла близько 12 тисяч іммігрантів з Німеччини. Чимало керівників нацистської Німеччини після Другої світової втекли до Аргентини та інших країн Південної Америки. Тодішній аргентинський уряд симпатизував фашистським режимам і хотів використати німецьких спеціалістів для розвитку своєї країни.

Нацисти виїжджали до Аргентини після отримання фальшивого паспорта в римському офісі Червоного Хреста та подання прохання на туристичну візу. Одним із найвідоміших нацистів, що переховувалися в Аргентині, є завідувач відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання" Адольф Ейхман. 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.