В Аргентині розсекретять документи про нацистів, які втекли туди після Другої світової війни

Аргентина планує розсекретити документи, пов’язані з діячами нацистської Німеччини, які після завершення Другої світової війни знайшли притулок у країні.

Відповідне доручення видав президент Аргентини Хав'єр Мілей, пише видання Infobae.

Про публікацію цієї інформації президента Аргентини попросив американський сенатор-республіканець Стів Дейнс.

"Був указ, який наказував розсекретити всі ці архіви, і це ніколи не було зроблено. Президент заявляє, що це архіви частини історії Аргентини, і вони повинні бути оприлюднені... Немає причин захищати інформацію", - сказав глава уряду Аргентини Гільєрмо Франкос.

Аргентина опублікує архівні дані, які зберігає міністерство оборони країни та фінансові дані 40-50-х років XX століття. Тоді країна прийняла близько 12 тисяч іммігрантів з Німеччини. Чимало керівників нацистської Німеччини після Другої світової втекли до Аргентини та інших країн Південної Америки. Тодішній аргентинський уряд симпатизував фашистським режимам і хотів використати німецьких спеціалістів для розвитку своєї країни.

Нацисти виїжджали до Аргентини після отримання фальшивого паспорта в римському офісі Червоного Хреста та подання прохання на туристичну візу. Одним із найвідоміших нацистів, що переховувалися в Аргентині, є завідувач відділу гестапо, який відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання" Адольф Ейхман. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.